— Костя ще сам не знає, ким хоче стати. Подали документи на 12 спеціальностей. По двох проходимо на бюджет. Решта — на платний, — каже мати абітурієнта 48-річна Оксана Павлюк із Луцька.
1 серпня завершився прийом заяв на вступ до вищих навчальних закладів. Крім вузів Донецької та Луганської областей, до яких вступна кампанія закінчиться 15 вересня. Понад два мільйона заяв від вступників зареєстровано в Єдиній державній електронній базі.
Оксана Леонідівна з сином подали копії документів у чотири вузи, в кожен — на три факультети.
— Здавали ЗНО з української мови, історії та англійської, тому вибираємо гуманітарні дисципліни, — пояснює Оксана Павлюк. — Син набрав 558 балів із 600. На соціологію в один із київських вузів він 79-й у списку. На філологію — 147-й, на журналістику — 364-й. Після нього ще дві тисячі абітурієнтів. Але багато пільговиків, їх зарахують на бюджет поза конкурсом. А ми можемо не пройти.
Оригінали документів ще нікуди не віднесли. Костя спочатку дуже в Київ хотів. Але половина однокласників у Луцьку залишаються, половина їдуть до Львова. У Луцьк документи не подавали, хоча проходимо на держзамовлення. Старший син закінчив нашу політехніку, вже рік сидить без роботи. Хочемо меншого у Львів прилаштувати. Але там по сім-вісім людей на місце. Якщо не пройде на бюджет, на контракт не пущу. Поїде вчитися в Польщу.
— Списки-рейтинги тих, хто проходить на бюджет, публікують тричі — 2, 5 і 8 серпня (абітурієнт, який за балами проходить у кілька вузів — визначається, де саме хоче вчитися. Його місце в іншому вузі — вивільняється. Таких етапів у вступній кампанії три. — "ГПУ"). Хто не пройде на державне, зможе подати на контракт, — пояснюють у приймальній комісії Київського університету імені Тараса Шевченка. — Торік найзатребуванішими факультетами були філологія та фінанси. Цього року аншлаг на юридичний, туризм, рекламу й піар. Багато охочих вивчати китайську та корейську в Інституті філології.
Між Києвом та Львовом вагається абітурієнтка 17-річна Карина Супрун із Дніпропетровська.
— На сайте vstup.info ежедневно проверяю, какая я в списке, — говорить Карина. — Поступать во Львов посоветовали родители, там учиться дешевле, чем в Киеве. Однокомнатную квартиру можна снять за 1,5 тысячи. В столице вдвоє дорожче. На бюджет я не прохожу. Плохо здала ЗНО. Планировала в Днепропетровске учиться, но теперь в наши университеты массово несут заявления беженцы из Донецкой и Луганской областей.
Державним коштом зможуть вивчитися 180 тис. студентів.
Львівський університет ім. Івана Франка цього року обігнав київські вузи — туди подали документи 57,6 тис. абітурієнтів. У Франка на кількох факультетах підняли ціни. "Журналістика" на рік обходилася у 6 тис. грн, а тепер 9 тис. Але дешевшим став контракт на "міжнародних відносинах". Замість 21 тис. грн — 16 тис.
— На вартість навчання впливає популярність напряму, наукові ступені викладачів, вартість комунальних послуг, які значно зросли, — пояснює Світлана Сас, керівник планово-фінансового відділу Львівського університету Франка. — Затребуваність факультету міжнародних відносин знизилася, а журналістики — зросла.
— Прогнозували недобір у військові заклади, а маємо аншлаг, — анонімно розповідає один із працівників Міністерства освіти. — На дні відкритих дверей у лютому в Академію міліції і військовий інститут прийшли менше людей, ніж зазвичай. Після подій на Майдані військові та міліція втратили авторитет. Але за чотири місяці антитерористичної операції на Донбасі все змінилося.
В Одеській військовій академії, де готують офіцерів для артилерії та розвідувальних підрозділів, у півтора разу збільшили держзамовлення. Найпопулярніший факультет, що готує розвідників — на одне місце претендують семеро.
2 
1
Коментарі