Карантин не завершиться 22 травня

 

До 22 травня Кабінет міністрів продовжив карантин. Його послаблять із 11 числа. Почнеться перший етап зняття обмежень.

Дозволять гуляти парками, запрацюють перукарні й салони краси, літні майданчики кафе, стоматології, музеї й бібліотеки, підприємства побутового обслуговування. Прийматимуть адвокати й нотаріуси. Заклади громадського харчування готуватимуть їжу та напої на винос. Зможуть тренуватися спортивні команди.

Список послаблень може розширюватися, додають в уряді. Натомість у регіонах із найвищою кількістю хворих їх обмежуватимуть.

— Високий рівень інфікування у Чернівецькій, Івано-Франківській областях. Там пропонуватимемо адаптивний карантин — не дозволимо послаблення, як в інших регіонах, — говорить міністр охорони здоров'я Максим Степанов, 44 роки. — Аналізуватимемо ситуацію. Якщо бачитимемо негативну тенденцію, то послаблення будуть звужені.

— Після рішення про адаптивний карантин у деяких регіонах відповідальність за сплеск коронавірусу там нестиме місцева влада, — каже прем'єр-міністр 44-річний Денис Шмигаль. — Спираючись на дані Всесвітньої організації охорони здоров'я (рекомендували продовжити все­світній карантин на два місяці. — ГПУ), карантин буде подовжений і після 22 травня — з наступними етапами послаблення.

Зараз перебуваємо на піку захворюваності, щоденна кількість інфікованих не змінюється. За розрахунками, він завершиться 8–9 травня.

На 6 травня в Україні коронавірус підтвердили у 13 184 людей. Вилікувалися 2097 осіб, померли — 327. Найбільше хворих у Чернівецькій області — 1985.

Зняття карантину відбуватиметься у п'ять етапів, за планом уряду. Між кожним буде 10 днів, за умови постійного зниження кількості інфікованих. Громадський транспорт і метро запрацюють в останню чергу.

Другий, третій і четвертий етапи можуть початися одночасно, якщо кількість недужих зменшуватиметься, заявили у Кабміні.

— Сумніваюся, що карантин швидко завершиться. Послаблення, які нам приготували — мізерні, — каже фінансовий аналітик 38-річний Олексій Лупоносов. — Найбільші проблеми маємо в торгівлі. Стало виробництво. Постраждає банківська сфера. Фінустанови вже не видають кредитів, а у подальшому можуть не приймати й депозитів. Біда зі сферою послуг і громадського харчування — 40 відсотків кафе збанкрутували.

Виходить із-під контролю сільське господарство — зірвані графіки посівної, немає де купувати добрива. Фермери втратили на ранній городині, повикидали овочі. Тепер не мають чим віддавати кредити, що брали на їх вирощування. Погана ситуація із зерновими культурами. Рік може бути голодний.

Гроші на соціальні виплати держава матиме, говорить експерт:

— Питання тільки — звідки їх візьмуть. Інвестицій від заробітчан не буде, бізнес стоїть. Міжнародний валютний фонд не спішить допомагати. Якщо почнуть друкувати гроші, країну очікує інфляція.

Наприкінці квітня в Україні пройшли мітинги малих і середніх підприємців. Вимагали дозволити їм працювати. Страйкували на Дніпропетровщині, Закарпатті, Полтавщині, Буковині, Львівщині, Запоріжжі, Вінниччині, Одещині, Черкащині, Херсонщині.

Акції підштовхнули уряд шукати шляхи швидшого виходу з карантину, говорять експерти.

— Масове обурення спричинили не обмеження, а неоднакове їхнє виконання, — розповідає політолог Михайло Басараб, 42 роки. — Останньою краплею став ресторан "Велюр" нардепа від "Слуги народу" Миколи Тищенка (журналісти проекту "Бігус.інфо" встановили, що заклад на карантині приймав клієнтів із числа можновладців. — ГПУ). Виявилося, що є рівні й рівніші. Одні заробляють, а решта лишилися без копійки.

На початку карантину не було масових акцій, невдоволень і саботажу. Люди дотримувалися обмежень. Вийшли на протести, коли зрозуміли, що зазнають збитків. А представники влади наживаються.

Центральна влада не змогла забезпечити виконання правил карантину всіма. Це — найбільший її провал.

Карантин може продовжуватися роками, каже викладач Києво-Могилянської і Львівської бізнес-шкіл 54-річний Валерій Пекар:

— Невдала й недолуга політика уряду в боротьбі з пандемією призводить до того, що не знаємо, коли він може завершитися. Не маємо розгорнутого тестування, не виявляють осередків захворювання, не відновлюється служба епідемічного нагляду. Карантин — не засіб боротьби з поширенням хвороби. Завдяки йому можна лише виграти час.

Приблизно половина малого й середнього бізнесу не доживе до літа. Отримаємо кілька мільйонів безробітних. Це недоотримані податки та величезні черги за соціальною допомогою, якої на всіх не вистачить. Почнуться проблеми в медицині, освіті, пенсійному фонді.

Прем'єр-міністр сказав, що жодне велике підприємство не закрилося. Це неправда. Він підписав розпорядження Кабміну про карантин, і у великих містах перестав ходити транспорт.

Вийдемо з пандемії, як після війни — з розваленим бюджетом, економікою, зубожілим населенням. Це призведе до великої кількості смертей — від голоду, самогубств, вуличної злочинності, домашнього насильства, хронічних хвороб.

×