— Мамо, тримайся, — 4-річний хлопчик залазить на гойдалку на дитячому майданчику у Львові. Вмить опиняється під нею. Під час гойдання обірвався поручень.
— Дякувати Богові, що не скалічився, — в один голос сказали всі, хто гуляв на майданчику.
Своєму 2-річному синові суворо забороняю підходити до "і-та-та". Його мовою це — гойдалка. Забороняю сідати й у пісочницю, коли внюхую, що недавно вона була туалетом для котиків і собачок.
Ідемо шукати розваг на сусідський майданчик. Біля гірки жінки обговорюють рейтинг, за яким українська матір — на 74-му місці за добробутом серед усіх матерів світу. Кожна скаржиться на життя.
— Ці рейтинги замовляють, щоб підірвати імідж країни. У нас створені всі умови, щоб жінка народжувала. Гроші за кожну дитину дають, — матуся в потертих джинсах змушує всіх замовкнути. Під одну пахву бере 15-кілограмового синочка, у другу руку — його триколісний велосипед. На лікоть вішає сумку з молоком і хлібом. Їй треба піднятися на четвертий поверх. Уже тиждень у будинку не працює ліфт. А в однокімнатній квартирі чекають чоловік і троє старших дітей-школярів.
За тиждень на тому ж місці обговорюють балкон, що звалився в дитячому кримському санаторії. Там померла одна дитина. Цього разу про імідж країни ніхто не говорить.












Коментарі