— Я родила ребенка и не успела вклеить фотографию в украинский паспорт. А знакомые говорят, что теперь документы недействительны и меня в Украину не пустят, — говорить 26-річна Оксана Перегуда з окупованого Армянська. З проблемою оформлення документів стикаються всі батьки дітей, які народилися в окупованому Криму.
Оксана Перегуда народила доньку в середині серпня 2018 року. Каже, що їхати робити паспорт на останньому місяці вагітності не хотіла.
— Як я вагітна в ті черги поїду? А потім часу на оформлення документів не мала, — пояснює Перегуда. — У середині серпня сталися хімічні викиди на "Титані" (хімічні викиди на заводі "Кримський титан" 24 серпня 2018-го. — ГПУ), і ми поїхали до подруги в Судак. Минув рік і я боюся, що мені документ не видадуть.
2015-го для жителів окупованих територій прийняли спрощену процедуру видачі свідоцтва про народження дитини.
— Аби визнати факт народження, один із батьків чи обоє мають звернутися до суду із заявою, — каже 35-річна Анна Рассамахіна, юристка Української Гельсінської спілки. — До неї треба прикріпити медичну довідку про народження чи, в разі її відсутності, свідоцтво, яке видали окупанти. Непогано було б мати роздруковані пости із соціальних мереж, медичну картку матері та дитини.
Жителі окупованого Криму можуть зробити це в будь-якому суді України.
— У випадку Перегуди — жінка має прострочений паспорт громадянина України, що ускладнює оформлення дитячих документів, — пояснює юристка. — Через це їй доведеться звертатися до будь-якого відділу Державної міграційної служби для того, аби оформити ІД-картку (паспорт громадянина України нового зразка. — ГПУ).
Перелік документів, необхідних для цього, можна подивитися на сайті відомства.
— Ті, хто отримував паспорт громадянина України на непідконтрольних сьогодні територіях, можуть отримати новий паспорт лише після встановлення їх особи органами міграційної служби. Забираючи паспорт старого зразка у формі книжечки, жителям окупованого півострова видають тимчасову довідку. Ця довідка дозволяє громадянам повернутись на непідконтрольну територію і потім приїхати за готовим паспортом.
Якщо людина не має закордонного паспорта, процедура може затягтися через ідентифікацію особи. Її проводять через те, що більшість баз даних залишилися на окупованій території, — говорить Рассамахіна. — Спростити цю процедуру можна, якщо є водійські права зразка від 2009 року, оскільки дані цього документа є в електронних базах даних.
У цих діях немає ознак дискримінації.
— Документи, що не внесені в електронні українські реєстри, можуть підтверджуватись лише архівами, що зберігаються на окупованих територіях та контролюються окупантами, — пояснює.
— Нашому сину через місяць виповниться 16. Треба робити паспорти. Нам виїжджати до Херсона всією родиною чи можна, щоб поїхала лише жінка? — запитують 37-річний Олександр та 35-річна Любов Кириленки з Керчі.
Їхні родичі живуть на материковій частині України. Батьки Олександра у Вінницькій області, а батьки Любові — на Закарпатті. Пара познайомилася під час навчання в Києві. Після весілля молодятам подарували квартиру в окупованій Керчі. Кажуть, що хочуть вивозити дитину з окупованої території, щоб вона відпочивала від пропаганди.
До 2015-го для того, аби оформити закордонний паспорт, один із батьків повинен був дати дозвіл на його отримання.
— Це положення відмінили, бо воно створювало труднощі. Аби оформити цей документ, один із батьків має взяти із собою легітимне свідоцтво про народження та звернутися до міграційної служби у звичайному порядку, — пояснює Анна Рассамахіна.
В материкову Україну пускають без документів
Кримчан, які втратили українські документи, пропускають на територію материкової України. Беруть у них письмове зобов'язання повертатися додому, вже маючи їх на руках.
— Якщо старий паспорт втрачено, то людина має пройти процедуру ідентифікації, — каже Анна Рассамахіна. — Це складна процедура, бо архівні картки в окупанта, та й після деокупації до них не буде довіри. Якщо громадянин має на руках закордонний паспорт зразка після 2006 року чи водійське посвідчення, видане після 2009-го, процедура буде простіша, бо особа є в базі даних. На всі інші документи звертають увагу, але вони не є доказом того, хто ця людина та звідки.
3 
1
Коментарі