На околиці Винник поблизу Львова будівельні фірми споруджують котеджі. Зводять на землях, які десятки років обробляли місцеві жителі.
— Маю 3 сотих біля лісу. Вже 30 років садимо там картоплю, моркву, цибулю, — каже Стефанія Трач, 57 років. — Нас п'ятеро — ми з чоловіком, донька із зятем та онук. Зібраного врожаю вистачає до весни. Решту докуповуємо. Чула, що на нашій ділянці буде дорога, і вже наступного року її в нас заберуть. Нам уже відрізали клаптик — десь 5 метрів. Фірма поставила там паркан. П'ять городів, що лежали нижче мого, вже забудовують хатами. Сусідка Ірина плакалася, що ходила в міськраду просити землю в іншому місці. Та їй сказали, що вільних ділянок нема.
Жителі мали усний дозвіл мерії садити в полі городину. Документів, що підтверджували б їхнє право власності чи оренди земельних ділянок, у них нема.
Ситуацію коментує Ігор Падляк, 56 років, заступник начальника головного управління держкомзему у Львівській області:
— Для городництва надають землі сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності. Є поняття — особисте селянське господарство і город. Землю під господарство людина може приватизувати, город надають у тимчасове користування. Обов'язково повідомляють, протягом якого часу ним можна користуватися. Як правило, надають його на рік-два або на період, поки не виникне необхідність вилучити землю під забудову. Це вказують у договорі оренди. Перед тим, як забирати город, місцева влада мусить попередити користувача, щоби той не тратився на добрива, не орав і не засаджував. Щоб отримати землю під город, людина повинна написати заяву в місцеву раду, подати плановий матеріал — де саме ділянку хоче. Звернення погоджує землеупорядник. Далі на найближчій сесії депутати приймуть рішення — надати ділянку чи ні. Можуть мотивовано відмовити. Наприклад, якщо ця ділянка вже зайнята, або якщо ви не місцевий. Тоді можна просити город в іншому місці. Але заставити місцеву раду надати ділянку під город важко, навіть через суд.
3 
1
Коментарі