— У моєму дитинстві Різдва не було. Про свято довідався, як поїхав до Франції, — каже співак 45-річний Олег Скрипка. У столичному заповіднику "Софія Київська" він проводить різдвяне дійство "Країна мрій".
О 18.00 на вході до заповідника в черзі за квитками стоять майже 30 осіб. На вулиці -5°С. Люди пританцьовують.
— Учора святкували з батьками, а сьогодні у "Софії", — каже киянка 31-річна Людмила Грицюк. Із синами Володимиром та Іваном стоять наприкінці черги. — Думали вчора піти до Палацу спорту, там Скрипка проводив безкоштовні "Різдвяні вечорниці". Але вчора не встигли, — купує в касі дорослий і два дитячі квитки — по 5 та 2 грн.
Сцену в заповіднику облаштували на центральному майдані. Вона занизька, тому дійство видно погано. Батьки беруть дітей на руки, садовлять на плечі.
— На "Вечорницях" у Росії та Франції ми пригощали гостей варениками, а на Маланки — кутею. Знаю кількох росіян, які на Різдво спеціально приїжджають до Києва. Там у них колядок ніде співати. А перекладати їх російською — все одно, що готувати кутю з поп-корну, — каже Олег Скрипка.
Учасники гурту "Топоркестра" виконують колядки з балканськими мотивами. Гурт "Древо" — старовинні українські.
— Раніше в колядках не було згадок про народження Ісуса Христа, — каже керівник гурту 36-річний Євген Єфремов. — Для дівчини співали про заміжжя, хлопцям про козацьку вдачу, сміливість. Як ввели християнство, старі колядки почали зникати. Зате в наших колядках історія про народження Христа виглядає так, ніби відбулася в якомусь українському селі. Цим вони й цікаві.
2 
1
Коментарі