Українські вчені першими у світі виростили чорнобривці на місячному ґрунті — анортозиті. Для цього дібрали спеціальні бактерії, якими рослина могла живитися в камінцях.

Проектом займалася науковець Наталія Козировська, 55 років, із Інституту молекулярної біології і генетики. Вона каже, її досягнення допоможе вченим, які планують заселити Місяць:

— Цей процес буде поетапним. Спочатку заселять бактерії, мікроорганізми, а вже потім якісь рослини.

Віталій Кордюм із Інституту молекулярної біології переконаний, що на Місяці можна селити людей, будувати міста і села:

— Там є сила тяжіння. Думаю, перші поселення з"являться через років 20. У 2050-му через діяльність людини Земля може зникнути взагалі.

Про вирощування рослин на місячному ґрунті Наталія Козировська замислилася після доповіді одного американського біолога.

— У Землі і в Місяця є спільна порода — анортозит. У нас його багато на Поліссі, — розповідає Козировська. — Чорнобривці підживили спеціальними мікроорганізмами, бактеріями, грибами, які сприяли їх росту. Рослина приживалася і без них, але потім сохла. А бактерії, як екран, не пускали до неї шкідливі елементи.

Перед чорнобривцями вчені намагалися посіяти пшеницю. Далі були салат і гречка. Рослини приживалися, але не росли. Чорнобривці невибагливі до умов середовища. На місячному ґрунті росли 2,5 місяця — на 30 днів більше, ніж у земному.

— На Місяці немає жодного живого організму. Там немає навіть атмосфери. Тому якщо садити чорнобривці, то треба завезти не тільки їх, а й бактерії, — вважає Козировська. — Вони можуть бути і в сухому вигляді. Або можна обробити ними рослину ще на Землі.

2004 року американський президент Джордж Буш оприлюднив програму освоєння Місяця. За нею 2018 року перша експедиція створить на супутнику Землі базу. Там займатимуться пошуками палива та води.

Людина вперше побувала на Місяці 1969 року. Остання експедиція була там 1972-го. На супутнику немає атмосфери. Удень його поверхня прогрівається до +120°С, а вночі охолоджується до -120°С.

×