— Земель державного запасу вистачить і на 100 тисяч бійців, — каже народний депутат Сергій Рудик, 44 роки. З квітня по листопад 2014-го очолював Державне агентство земельних ресурсів. Ініціював виділення ділянок для учасників АТО.
— Щоб отримати ділянку для ведення особистого селянського господарства, треба подати заяву у будь-який територіальний орган Держземагентства. Вказати місце, де хочете наділ, — розповідає Сергій Ярославович. — Рішення про землю під будівництво приймають виконкоми місцевих рад — сільські, селищні, міські. Треба дізнатися про вільні ділянки. На сайті Держземагентства є кадастрова карта. Там зібрана вся інформація. Ділянки з кадастровими номерами — зайняті. Решта — вільні. Кожен боєць має право взяти і під город, і для будівництва, і для саду.
Бійці можуть просити землю в будь-якому регіоні країни?
— Так. Учасники бойових дій мають право претендувати на ділянку не лише за місцем реєстрації. Але треба розуміти, що всі не зможуть отримати у Києві.
На отримання ділянок претендують близько 33 тисяч учасників АТО. Виділили десь 19 тисячам, триває оформлення документів. Отримали близько трьох тисяч бійців. Хто затримує видачу?
— Основна проблема — більшість керівників регіональних відділень Держземагентств вважають державну землю своєю. Раніше могли виділити її ніби соціальним категоріям — вчителям, лікарям, чорнобильцям. Затесати між ними родича чи людину, в якої легко забрати або викупити. З бійцями таке не проходить. Іноді дають п'ятьом-десятьом бійцям і комусь зі своїх. Місцеві обурюються. Бо складається враження, що всю землю забрали учасники АТО.
Виділення ділянки під забудову в містах гальмують місцеві органи влади. Намагаються дати своїм — свату, брату. Та якщо мер чи депутати хочуть, то земля для захисників знаходиться.
Як вирішити такі проблеми?
— Я тричі пропонував, щоб від Кабміну створили при адміністраціях робочі групи по виділенню землі для бійців. Туди мали б увійти представники Держземагентства, чиновники міських рад і самооборонівці, які активно допомагають армії. Так землю даватимуть справжнім, а не липовим учасникам бойових дій. І солдати знатимуть, куди звертатися. Таку групу створили у Черкасах. Треба шукати, як вирішувати проблеми. Якщо землі мало, то місто може домовитися з прилеглими районами — район виділяє землю, а місто прокладає комунікації.
У Черкасах розглядають варіант багатоквартирного будівництва. Землю виділять під будівництво, інвестори зведуть житло. Частину квартир отримають бійці.
Як вплинути на посадовців?
— Із землею у сільській місцевості простіше. А от у містах велика кількість відмов. У мегаполісах — землі справді мало. Але її майже не виділяють і в дрібніших обласних центрах. У Хмельницькому, наприклад, жодної не знайшли.
Якщо посадовці не йдуть на зустріч, треба боротися. Залучати громадськість, створювати ініціативні групи, звертатися до народних депутатів і в прокуратуру. Якщо мовчати, ніхто не допоможе. Досвід показує, що атовці майже не скаржаться. А варто. Вимагають хабар — пишіть заяву у прокуратуру. Затягують видачу — не мовчіть. Держземагентство, за одним з останніх опитувань, посідає друге місце у країні за рівнем корупції. Та коли побачили, що пішла хвиля арештів, почали боятися.
Чому бійців ставлять у багатотисячні черги на землю для будівництва?
— Пільгова черга одна. Окремої — для учасників бойових дій — немає. Проте посадовцям рекомендували спочатку забезпечити тих, хто захищає країну.
Трапляється, що боєць вибрав ділянку, а вона в оренді. Або немає вільної. І щоб отримати землю в цьому районі, треба чекати рік-два. Але є ділянки в іншому місці, де можна почати будівництво. Тоді людина має прийняти рішення: почекати, доки знайдуть землю, чи брати там, де пропонують.
Скільки коштує оформити документи?
— Ми обговорювали, щоб для учасників АТО все обійшлося у 200 гривень — це собівартість документів. Дехто збільшує ціну до 1000 гривень. Але це питання моралі.
35,3 тисячі військових можуть претендувати на земельні ділянки. Заяви подали понад 32 тис. учасників АТО. Найбільше звертаються у Волинській, Львівській та Київській областях.
100 бійців 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ отримають по 2 га орної землі, що влада Дніпропетровської області відсудила в екс-нардепа Олега Царьова. Підприємства, які належали політику, незаконно використовували 400 га. Їх повернули у державну власність. Земля розташована поряд із селом Степове Дніпропетровського району, неподалік від траси Дніпродзержинськ — Вільногірськ. Військовослужбовці вирішили об'єднати свої паї і створити колективне господарство.
2 
1
Коментарі