Четвер, 02 липня 2020 07:05

Бойовики вбили паламаря

Автор: FACEBOOK.COM/ШТАБ ООС
  18 червня російські найманці обстріляли приватні будинки міста Авдіївка на Донеччині. Били з мінометів калібру 82 і 120 мм. Одна міна влучила у хлів, уламки пошкодили фасад і дах двох житлових будинків. Дві інші міни розірвалися у дворі місцевого мешканця.
18 червня російські найманці обстріляли приватні будинки міста Авдіївка на Донеччині. Били з мінометів калібру 82 і 120 мм. Одна міна влучила у хлів, уламки пошкодили фасад і дах двох житлових будинків. Дві інші міни розірвалися у дворі місцевого мешканця.

Публікуємо список полеглих у червні 2020 року захисників України. Достеменно відомо про смерть у бою чотирьох. Наймолодшому було 22 роки, найстаршому — 46 років.

Найгострішою була ситуація 18 червня. Тоді російські найманці вбили українського воїна, ще одного поранили. У відповідь захисники України знищили російську військову вантажівку та склад боєприпасів.

За місяць бойові травмування та поранення отримали 55 захисників України.

У червні російські окупаційні війська порушували режим тиші 337 раз.

Бойові

13 червня

Леонід "Cтарий" Добрянський, 46 років, родом із райцентру Ружин Житомирської області.

Загинув на позиції біля міста Попасна на Луганщині. Був на спостережному пункті, відбивався від атаки бойовиків. Перша російська міна контузила Леоніда, але він продовжив вести бій. Друга міна влучила в окоп, осколки вбили "Старого".

Прапорщик 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозь­кого, командир відділення в роті розвідки.

Із сім'єю жив у столичному мікрорайоні Печерськ. У січні 2010-го влаштувався на авіазавод "Антонов", де працював плавильником металу та сплавів четвертого розряду. 2014-го пішов добровольцем на російсько-українську війну. Служив у 72-й механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців. Під час боїв у Червонопартизанську Луганської області отримав поранення. Восени 2015 року підписав контракт із 30-ю бригадою.

— Як я можу не воювати, якщо воюють молоді? Хто їх вчитиме, передаватиме досвід? — казав прапорщик.

У липні в Леоніда завершувався контракт. "Старий" мріяв погуляти на весіллі єдиної доньки.

Вдома залишилися дружина та донька.

17 червня

Ілля Струк, 25 років, родом із села Льотниче Володимир-Волинського району на Волині.

Загинув від кулі стрілецької зброї під час бойового чергування на околицях селища Шуми на Донеччині.

Гранатометник 503-го окремого батальйону морської піхоти.

Закінчив Львівське училище комп'ютерних технологій і будівництва за фахом маляра-штукатура. Прислуговував у церкві в рідному селі — був паламарем.

У 19 років пішов у морську піхоту. Воював поблизу Маріуполя. Був поранений.

2015-го вступив на навчання до Почаївської духовної семінарії Російської церкви в Україні.

— У семінарії нікому не розповідав про участь в АТО, щоб не назвали "братоубийцей". Там же панує суцільний "русский мир", — говорить Віктор Мартиненко, диякон Володимир-Волинської єпархії ПЦУ.

Після року навчання перевівся на заочне відділення та повернувся на службу. 2020-го подавав документи на вступ до військової академії — мріяв стати офіцером.

Вдома залишилися батьки.

18 червня

Богдан "Геркулес" Коваленко, 22 роки, родом із райцентру Нова Водолага Харківської області. Снайпер вбив його біля міста Авдіївка на Донеччині.

— Богдан вийшов з бійниці подивитися, включив тепловізор. Той має зверху кнопку, вона саме моргнула. Снайпер його не бачив, бив на спалах, — розповідає Стас, товариш "Геркулеса". — Я стояв за 10 метрів. Поліз за ним. Витягнув, він ще був живий.

Старший солдат 54-ї механізованої бригади ім. гетьмана Івана Мазепи. Служив навідником-оператором розвідувального взводу 1-го механізованого батальйону.

До завершення контракту залишався місяць. Хотів продовжити службу у військах спецпризначення.

Вдома залишилися батько та баба.

27 червня

Іван Дедюх, 37 років, родом із Тернополя.

Загинув від численних осколкових поранень, які спричинив вибух невстановленого пристрою під час обладнання позицій біля Старогнатівки Бойківського району на Донеччині.

Служив командиром відділення у батальйоні "Айдар" 53-ї механізованої бригади. Молодший сержант на війні з 2014 року. На фронт пішов добровільно.

Вдома залишилася мати.

Небойові

11 червня

Дмитро Бут, 38 років, родом з Івано-Франківська.

Помер у зоні операції Об'єднаних сил, обставини не уточнені. Молодший лейтенант Медичних сил ЗСУ. Контракт підписав у березні 2020-го.

Випускник Української гімназії №1 у місті. Закінчив Івано-Франківський національний медичний університет. Керував медичним центром "Санате".

Грав на гітарі в складі рок-гуртів "Фляшка Нізвідки", "Листопад", "Бренді Рокс" і "Ніоплан".

Вдома залишилися дружина та син.

22 червня

Олександр Маньківський, 52 роки, родом з райцентру Шпола на Черкащині.

Помер у зоні операції Об'єднаних сил, обставини та підрозділ не уточнені.

Старший сержант воював на Донбасі останні п'ять років. Похований 24 червня на міському кладовищі міста Шпола.

Вдома залишилася дружина.

42 російських військових і бійців окупаційних корпусів ліквідували українські військові протягом червня 2020 року. У лікарні відправили 58 бойовиків.

Бійці 24-ї бригади ім. Короля Данила знищили російську станцію наземної розвідки ПСНР-8 "Кредо-М1", окупанти втратили 5 одиниць техніки — ЗІЛ, ­КамАЗ, 2 міномети і один танк. Рознесли три мінометні позиції.

71 український військовий вважається зниклим безвісти на війні на Донбасі з 2014 року. Про це повідомили у Генеральному штабі Збройних сил України.

Зараз ви читаєте новину «Бойовики вбили паламаря». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода