Шостого березня композитору Олександрові Білашу виповнилося б 75 років. Автор музики до "Двох кольорів", "Ясенів", "Цвітуть осінні небеса" та інших українських шлягерів помер майже три роки тому. Близькі композитора розповідають, що він працював до останнього подиху.
— Батькові більше до душі було писати музику в рідному селі Градизьк на Полтавщині, а не в Києві, — розповідає 40-річна донька композитора Олеся Білаш. — Там є наша родинна хата, яку батько збудував на місці старої мазанки. Десь із 1975 року він їздив туди щорічно, сидів у селі з весни і до пізньої осені. У хаті й досі є кабінет із роялем, де він працював. Доглядав садок і город, полював і рибалив, грав у шахи.
Донька згадує, що за радянської влади Олександра Білаша часто вшановували концертами. В роки незалежності стало скрутніше: якийсь час платили всього-на-всього 50 гривень пенсії. Потім, правда, її підняли до 700 грн: композиторові присвоїли звання Героя України.
— Батько дуже радів, що його пісні стають народними, — розповідає Олеся Білаш. — Якось він їхав у таксі. Було це після виходу фільму "Роман і Франческа", до якого батько написав пісню "Впали роси на покоси". Раптом водій почав мугикати ці "Роси...". Батько одразу так розправив плечі і запитує водія, чи той знає автора пісні, яку співає. На що водій відповів: "Та мені плювать на композитора, просто пісня хороша". Батько знітився, але вони познайомилися й потоваришували.
Олександр Білаш написав близько трьохсот пісень, низку опер та оперет, хорів, балетів, творів для симфонічного оркестру, видав дев"ять поетичних збірок.
До дня народження композитора його родина і друзі збирають шанувальників у Національній філармонії в Києві. Вечір пам"яті проведуть і в гімназії імені Білаша на батьківщині композитора.
3 
1
Коментарі