— Із чоловіком хотіли увічнити пам'ять хлопців, які віддали життя за Батьківщину. Серед них був і наш син. Започаткували фестиваль патріотичної пісні, — розказує 38-річна Ірина, мати загиблого на Майдані 19-річного Романа Гурика.
Уперше фестиваль відбувся 4 жовтня торік.
– 2 жовтня Романові мало виповнитися 20, — каже жінка. — Своєю ідеєю поділилися з іншими родинами героїв Небесної сотні, вони підтримали. З'їхалися до Франківська. Фінансами допомогли меценати. Запросили групи "Мандри" й "С.К.А.Й.", Руслану. Звучали пісні, що не раз вмикали на Майдані. Хочемо, аби надалі його проводили по черзі в усіх районних чи обласних центрах — на батьківщині героїв. Цього року плануємо на 3 жовтня у Львові.
На честь загиблого Романа Гурика в Івано-Франківську назвали вулицю. Неподалік університету, де навчався, спорудили 2-метрову стелу.
— Колись це була вулиця Проектна. Вона веде до школи Ромчика. У другому класі там зараз навчається наша середня донька Христина, за рік піде й найменша Йордана. Іноді Христинка повертається зі школи, дзвонить, каже: йду по вулиці Ромчика.
До Йордани Роман часто приходить у снах. Зранку повідомляє, що переказував мені. Так і живемо. Дівчата не перестають ділити цукерки на трьох. Ромчику ставлять біля портрета, — додає Ірина Мирославівна. — Часто в гості приходить Оля, дівчина Романа. Вона мені стала дуже близька.
По смерті сина батькам Гурика виділили грошову допомогу і квартиру в Івано-Франківську. У грудні Романа посмертно удостоїли звання Героя України. 20 лютого у столиці батькам вручили Золоту зірку.
— Не знаю, скільки грошей дали. Вони лежать у банку. Сина вони не вернуть, тому мені байдуже.
З відео, знятого під час розстрілів на Майдані, видно, що Романа Гурика вбили пострілом у скроню — з даху готелю "Україна" чи з Жовтневого палацу.
3 
1
Коментарі