Президент 63-річний Віктор Янукович 2 год. був із фракцією Партії регіонів. Зібрав їх та урядовців минулої середи в кінотеатрі "Зоряний" — партійному штабі. Присутні кажуть, Янукович розказав, що кожен ранок починає з молитви. Просить Бога дати йому терпіння для спілкування з Росією.
Поскаржився, що північний сусід ображає не тільки його, а й усю Україну. Мовляв, росіяни обіцяли переглянути ціну на газ, однак не зробили цього. Натомість нав'язують вступ до Митного союзу. За словами "регіоналів", Янукович заявив: від Росії не буде нормального ставлення, тому його вибір на користь євроінтеграції "безальтернативний".
Президент попросив проголосувати за євроінтеграційні закони. Усім незгодним запропонував встати й вийти. Всі майже дві сотні присутніх залишилися. За правильне голосування пообіцяв захистити їхній бізнес від перевірок.
До зустрічі з президентом говорили про розкол у Партії регіонів на проросійську та проєвропейську групи. Перша — це нібито третина фракції.
Наступного дня всі присутні в Раді "регіонали" проголосували за чотири "євроінтеграційні" законопроекти. У першому читанні підтримали документ про виконання судових рішень. Направили до Конституційного суду зміни до Основного закону про порядок призначення суддів. Поліпшили умови для ув'язнених та призначили вибори в п'яти проблемних округах.
Розкол через євроінтеграцію в Партії регіонів на зустрічі з президентом "забетонували" до певного часу, вважає політолог 48-річний Андрій Золотарьов:
— Коли буде економічна чи політична криза, цей розкол може проявитися. Незгодних десь 50 чоловік. Зараз жорстких демаршів, покладання партійного квитка на стіл не варто чекати. Ця зустріч була утаємниченою. На вході попросили здати телефони. Це підкреслило особливий формат спілкування президента, який дев'ять місяців не зустрічався зі своїми депутатами. Був не діалог, а монолог Януковича. "Папа" сказав — виконали. Президент залишається останньою інстанцією, яка може милувати або страчувати. Публічна незгода з Януковичем може призвести не лише до бізнесових втрат, а й до політичної смерті.
Коментарі
1