Удень 2 квітня за селом Новозванівка Попаснянського району Луганщини загинули бійці 46-го батальйону спецпризначення "Донбас-Україна" 39-річна Яна Червона та 50-річний Олександр Мілютін. У їхній бліндаж влучили два артилерійські снаряди калібру 152 мм.
Яна — харків'янка. З літа 2014-го до вересня 2016 року займалася волонтерством, допомагала батальйону "Айдар". Тоді підписала контракт зі Збройними силами. Вдома її чекали матір, брат, чоловік, 10-річний син та 8-річна донька.
— Завдяки цій війні зрозуміла, що таке Україна. Вивчила гімн України, вдома почала розмовляти українською, — розповідала за місяць до загибелі.
Мала позивний "Відьма", служила кулеметником.
— Янка була з таких, які, здавалося, ніколи не загинуть, — каже журналістка Анастасія Федченко, 30 років. — Я думала, що вона буде бабусею, яка йтиме містом під час якогось параду в однострої з медалями і нафарбованими очима. Яна була воїном. Пряма, гостра на язик, смілива. Справжня "Відьма".
Олександр Мілютін був родом з Бахмута Донецької області. На службу пішов 2016-го. У нього залишилася дружина та двоє дітей.
— "Я — Дєда, а не Дєд!" — так завжди виправляв тих, хто перекручував його позивний, — каже про Мілютіна боєць 46-го батальйону Тетяна Чудновець. — Щоранку вдосвіта я першою знімала пробу з його кулінарних шедеврів. Сніданки у нас були завжди готові до приходу перших вартових. Гарячі та смачні. Ніякої тушонки — олів'є, плов, тушковане м'яско, курочка. Обов'язково — перша страва.
Ще зранку "Дєда" переймався річницею загибелі друга "Кузнєца". Відеокліп хотів зняти, підбирав фотки. В обід приєднався до нього.
3 
1
Коментарі