Кожен п'ятий український підприємець розглядає варіант закриття бізнесу через карантин, за даними Європейської бізнес-асоціації. Найбільші фінансові втрати поніс малий і середній бізнес. Він не має запасу міцності.
— Підприємці не вірять, що рівень продажів повернеться на попередній рівень, — говорить голова правління громадської організації "Асоціація малого та середнього бізнесу міста Києва" Максим Тютюнников. — Думаю, половина малого бізнесу поновить роботу.
Найбільше від карантину постраждали шість галузей — транспорт, туризм, готелі, сфера обслуговування і розваг, роздрібна торгівля непродовольчими товарами, каже прем'єр-міністр Денис Шмигаль, 44 роки:
— Допомагаємо мікро-, малому та середньому бізнесу, по яких криза вдарила найбільше. Працюють програми дешевого кредитування. Хочемо, аби всі підприємці могли брати кошти фактично під нуль відсотків. Другий напрямок — частково відшкодовуємо заробітні плати людям на підприємствах, які скоротили робочий час.
Із початку дії обмежень тимчасово закрилися більш як 270 тис. підприємців. Частина відновили роботу після запуску ринків і послаблення карантину з 12 травня. Та із майже 30 тис. закладів громадського харчування — 12 тис. збанкрутували, говорить нардеп Микита Потураєв.
"Спасибо, что были с нами эти пять лет. Пришло время прощаться", — таке повідомлення розіслав клієнтам киянин Дмитро Марчук, 28 років.
Робив морозиво з оригінальними смаками: бекону, попкорну, коли, сангрії, з додаванням червоного перцю. Постачав до ресторанів і кав'ярень.
— Коли все зупинилося, морозиво стало непотрібне, — розповідає Марчук. — Намагалися налагодити доставку додому, але це не продукт першої необхідності. Мали по два-три замовлення на тиждень. Надія, що наторгуємо влітку, зникла, коли почав обдзвонювати фудкорти, ресторани біля парків і пляжів. Там про співпрацю не хочуть чути.
Обладнання продає через ОLХ.
— До кризи 2020-го готувалися, бо у світі вона кожні 10 років. Та коронавірусу не міг передбачити ніхто, — продовжує Дмитро Марчук. — Друг сказав: "Краще би ти закуски до пива робив". Правий. Одногрупник, який починав зі мною на сушеній курці та бастурмі, — має стабільний дохід. Своїх людей влаштував до нього.
Втрати болючі, але здаватися не збираюся. Треба придумати щось нове. У банк не піду. Якщо залізу в кредит, дружина кине.
Гірше, що загинається середній бізнес. Знайомий Євген 20 років вкладав кошти в комерційну нерухомість. Із половини його офісів з'їхали люди, бо закривають магазини одягу, турфірми, агентства нерухомості, сироварні, кондитерський і швейний цехи, салони краси.
— Є три типи підприємців: одні поїдуть на заробітки, другі — підуть із ринку, щоб повернутися за рік-два. Треті триматимуться до останнього, бо бізнес — єдине, що залишилося, аби годувати сім'ю. Я обираю перший варіант, — каже киянин 31-річний Вадим. Прізвище просить не вказувати.
Знаходжу його по оголошенню в інтернеті: "Продам бізнес — теплиці з розсадою". Ним займається із вересня 2019-го. Купив теплиці поблизу Києва і засадив квітами.
— Ніхто не думав, що життя зупиниться на два місяці, — продовжує Вадим. — На 8 березня добре пішли тюльпани. Заробили 60 тисяч гривень чистими. За підрахунками, бізнес мав відбитися на Великдень. Але цвинтарі закрили. Ніхто не купляв братиків, що висаджують на могилах. Віола побуяла в парнику. Зрозумів, це — не моє. В Україні власну справу можна починати, якщо грошей кури не клюють. Покупці дзвонять, цікавляться. Але готові платити удвічі дешевше, ніж я за теплиці віддав.
Влетіли на 6 тисяч доларів. Це копійки порівняно з тими, хто закопав у землю мільйони. У дружини батьки живуть на Херсонщині. Через засуху розорюються аграрії. Кума Олена керує фірмою, що зводить каркасні будинки. Замовлень немає. Розпустила команду, а зарплатний фонд витрачає на оренду складу, де зберігають матеріали й обладнання. У кращому випадку до роботи повернеться восени. У гіршому — за рік.
Заробляю на українсько-польському кордоні. Здаю машину заробітчанам, яким потрібно потрапити в Польщу. Можуть це зробити тільки на легковику, бо автобусів немає, а піші переходи закриті. Беру чотирьох. Хтось сідає за кермо. На тій стороні їх чекають автобуси від польських фермерів. Машину назад переганяють заробітчани, які повертаються додому. За ходку маю тисячу гривень.
2 
35413
Коментарі