
— Якийсь чоловік зайшов до жінки в хату. Занюхав, що якась юшка вариться. До баняка — там м'ясо. А жінка туди-суди метається. Він дивиться під ліжко — а там голова, руки і ноги її сина. А в кишки вже м'ясо начинила. Досі пам'ятаю, як її вели через усе село. На неї начепили голову дитини і ті ковбаси, — згадує Ганна Ковбасюк, 93 роки.
1932–1933 роки пережила у селі Глинськ Калинівського району Вінницької області.
— Дві мої сестри — Мотря і Палажка — пішли в путьовку. Шукали продукти, та й померли десь. Третя сестра Настя побачила в тумбочці свою мертву дитину. Воно залізло туди, шукало щось поїсти та там і вмерло. Не витримала, зупинилося серце.
Найстарша сестра Сенька забрала мене до себе. Її чоловік робив у колгоспі трактористом, пайок получав із жита і пшениці. Тому в них лишилася корова Махондра. Считалися більш-менш заможними. Дасть мені Сенька кусень хліба з молоком. Я наїмся і жену корову на поле. Доки пасеться, а я тамичка звернусь клубочком і засну. Чую крізь сон: "Чо ти лежиш? Ти ше жива? Як жива, то тікай, бо ще й тебе заріжуть і з'їдять". Зриваюсь, бо знаю, що справді заріжуть. Займаю худобу і жену до самої хати.
Була малим дівчам — худа, суха, страшна. Жену корову, чую, як за кишки тягне, їсти хочу. Нап'юсь молока — якось легше. Бачу, бабця човгає, скривилася. Простягає черепок від горщика: "Ганка, дай молока!" Надою, вона вип'є і далі полізла. Потім ще двійко надходить — мусила і їм здоїти. Вони навіть спасибі сказали і пішли собі. Через кілька днів Сенька до корови — а молока нема. Вим'я здоєне. Давай мене бити і причитати: "Дурна! Понапувала всіх, а нам що їсти й пити?" Відтоді корову пасла під надзором недалеко від хати.
Спасали пшениця і жито — пайок дядька. Сенька на жорнах змеле і хлібчик спече.
Найгірше стало зимою. Морози тріщать. Я на ноги намотаю онучі, якось вірьовкою обв'яжу. Ступаю у двір, щоб хоч попісяти, і назад у хату біжу. У солому зариваюсь. Спали всі накупі, щоб тепліше було. До школи тоді не ходили.
Легше стало навесні. У ставку появилися черепашки. Відкривали їх, вибирали жовте м'ясо, піджарювали на воді і їли. Люди за них билися, сварилися.
Коментарі
1