У селІ Кулинка Калуського району Івано-Франківщини зимує лелека. Уперше селяни побачили птаха торік 1 грудня. Посеред дня, коли падав лапатий сніг, він сів на старе дерево позаду хати Параски Бойко, 83 роки.
— Поралася по хаті, а коли глипнула у вікно, то побачила, що в гніздо шубнув бузьок. Думала, привиділося. Труснула головою. Таки бузьок. Кілька разів розвів крилами, а потім стулив докупи, — каже.
Лелека першу ніч провів у гнізді, яке звили інші птахи вісім років тому. Вони полетіли у вирій.
— На ранок подався у ярок. Люди бачили, як чалапав і шукав їжу. Потім повертався у гніздо. Стулиться там, лиш дзьоб видко. Так мені його шкода, аж робота не бралася. Я би годувала, якби не боявся сісти на подвір'я.
У садибі лелека з'явився знову за тиждень. Але у гнізді побув недовго. Посидів і знявся. Сів неподалік. Там б'є джерело.
— Казали мені хлопаки, що бузьок недавно ходив за їх трактором. Хотіли зловити, та не дався. Най би знов прилетів, я йому пропасти не дам. А в морози може не вижити.
— Передбачити долю птаха важко, — говорить орнітолог Ярослав Штиркало, 50 років. — Швидше всього, бузьок був ослаблений і не зміг податися у вирій. На щастя, осінь була тепла, то міг годуватися сам. Знаходив корм. Це не перший і не останній випадок, коли лелеки зимують удома. Але без людей їм не вижити. Бувало, що господарі підгодовували до весни птахів, ті жили у сараї із птицею й харчувалися разом.
Коментарі