"У Німеччині з громадським транспортом постійні проблеми, - каже жителька країни, за національністю українка. – На перший погляд чисті, швидкі, красиві і комфортабельні потяги. Насправді все не так. Потяги дійсно чисті, окрім днів, коли відбуваються концерти, матчі та карнавали. У ці дні поїзд нагадує прокурений переповнений бар. Щодо швидкості - це теж відносно, хіба час від часу. Ні, їдуть вони звичайно швидко, але ось вчасно прибувають рідко".
"Головна причина, звичайно, самі пасажири. В українських електропоїздах двері зачиняє машиніст. Тут, коли ніхто не стоїть між світловими елементами дверей, вони зачиняються автоматично. Тобто, якщо я вже добігла до поїзда, а моя мама, тітка, дядько, чоловік, діти, внуки і правнуки біжать ззаду, я можу стати між дверима і вони будуть відчинені до того моменту, поки усі не ввійдуть до вагону. У підсумку на кожній зупинці накопичується по кілька хвилин і поїзд прибуває зовсім невчасно. Накопичилось пів години, поки до вокзалу їхали, от і сидите чекаєте наступного потягу, бо на свій запланований не встигли. Спізнення сягають 140 хвилин", - скаржиться Олена.
"Інша причина запізнень - самогубці. Тут чомусь модно кинутися під поїзд. В такому випадку машиніст зупиняє потяг, виходить, викликає поліцію, швидку допомогу, дає свідчення. Після кількох годин розслідування рухаємося далі. При цьому усі потяги, які їдуть за цим також чекають. Так що пунктуальність аж ніяк не німецька риса", - усміхається співрозмовниця.
"Витрати на транспорт теж не тішать. Бензин коштує близько 1,60 € за літр. Квиток на будь-який вид транспорту - від 2,60 € - це на кілька зупинок. А вже 15-хвилинна поїздка буде коштувати близько 5 євро. Поїздки на відстані більше 200 кілометрів при резервуванні за 3 місяці у незручний час, тобто не п'ятниця і не неділя і, як правило, в 3-4 годині ранку обійдуться в 29 євро. Купівля квитка з Кельна до Берліна , наприклад, тижні за 2 до від'їзду обійдеться в 100 євро. Нічні поїзди з лежачими місцями ще дорожчі. Звичайно є спеціальні пропозиції - квиток на вихідні, він коштує 40 євро і дійсний до 3 ранку наступного дня на 5 чоловік. Тобто витрати на людину складають 8 € - це доволі економно. З цим квитком можна подорожувати всією країною. Є одне але - подорожувати можна тільки на електричках, тобто поїздка Кельн-Берлін замість 4 годин займе 8 і з купою пересадок", - детально розповідає жінка.
"Є й плюси, - зауважує Олена. – Ви можете дістатися без проблем в будь-який аеропорт - вам не потрібен ніякий експрес або спеціальний квиток. Майже у всі аеропорти країни їздять звичайні електрички, а тариф як по місту. Наприклад, я можу доїхати з Золінгена прямим потягом в аеропорт Дюсельдорфа за 45 хвилин і з пересадкою, до Кельнського - за годину. Києву таке і не снилося".
"Ще одна завада для нормального руху транспорту - страйки. Роботодавця не цікавить, як ти будеш добиратися. Коли я запитала про те, як же дістатися до роботи, коли на вулиці страйк, мені дали геніальну відповідь: "Візьми таксі, велосипед, йди пішки. Не можеш ніяк дістатися - бери відпустку, це твої проблеми". Але є така річ, як Gleitzeit - приходити і йти з роботи можна в будь-який час, головне, щоб при підсумку за місяць середній робочий день становив 7 годин 36 хвилин. Це дуже зручно. Якщо спізнюється потяг, метро або проспав - доведеться залишитися якомога довше на роботі", – пояснює вона.
"Мені подобається і не подобається у німців спокійне ставлення до всього. Не те, щоб у них не було емоцій, просто вони не показують їх нікому, крім найближчого оточення, - переходить на іншу тему. - Мені подобається порядок. Порядок відчувається скрізь: в чистоті на вулицях, в держустановах, у чергах в магазинах. Мені подобається обслуговування. Мені подобаються обличчя людей на вулицях: видно, що вони задоволені своїм життям. А ось закони мене часто просто смішать. Якщо вчинив злочин, тебе першого разу не посадять, іноді за грати потрапляють після того, як скоїв злочин вдруге, найчастіше – після третьої спроби порушити закон, правоохоронні органи за тебе беруться конкретно".
"Далі смішно до абсурду, - продовжує, - після суду злочинця відпускають додому і призначають йому дату прибуття до в'язниці, причому самому і за свій рахунок. Мінімум 2-3 місяці є, щоб підготуватися до відсидки. Якщо йдеш містом після того, як добряче випив і заблукав, то дорогу додому завжди у поліцейського можна запитати - підкаже люб'язно, може додому довезти і прізвища не запитати".
"Пам'ятаю, одного разу на вокзалі бачила, як лежав п'яний чоловік. Один поліцейський побіг зустрічати швидку допомогу, інший – стеріг п'яного. На вулиці був березень, доволі прохолодно. Так ось, цей поліцейський, турботливий такий, куртку лежачому застебнув, капюшон накинув, щоб той бува не замерз", - розсміялась Олена.
"Зате, якщо проїхав у метро без квитка і попався контролерам, то пощади не чекай. Немає аусвайса - викличуть поліцію і все одно визначать твою особистість. Нікуди не дінешся - будеш платити штраф. Не заплатив вчасно, будеш платити більше. Зі штрафами тут налагоджено - ніхто від сплати не втече. Ось така вона, Німеччина, зі своїми дивними законами і порядками", - підсумувала жінка.
3 
2164
Коментарі
5