У Парижі стільки відомих пам'яток, що усе довкола ніби знайоме з дитинства. І в місті вражає навіть не так Ейфелева вежа чи Тріумфальна арка, а якась особлива атмосфера комфорту і затишку. Але щоб від надміру позитивних емоцій не розтринькати усе до копійки за перших півгодини перебування у місті, варто зважити на кілька моментів.
Перш за все, екскурсії із гідом. Якщо путівка до столиці Франції коштує близько 300 євро, гаряча – трохи більше двох сотень, то ледь не кожна екскурсія по місту від туроператора буде вартувати 30-40 євро. Звісно, гід, який не тільки показує найвизначніші місця, а й знає купу всіляких цікавих історій, це дуже добре. Та щоб не переплачувати зайвий раз, інформацію про палаци та історію варто почитати в інтернеті заздалегідь.
Метро. Один квиток на проїзд у паризькій підземці вартує 1,7 євро. Його можна купити в автоматі одразу при вході до метрополітену, на екрані висвітлюються підказки різними мовами, тому із купівлею жодних проблем. Якщо група велика, є можливість придбати карне – 10 квитків за 13,30 євро. Але за два дні, які припадають на Париж під час туристичної поїздки, підземним транспортом користуєшся раз або двічі. Тому із купівлею карне поспішати не варто.
Бістро. Вуличні кафе – це родзинка Парижу. Тут обов'язково треба скуштувати таку суто французьку страву як цибулевий суп із грінками. Вартує одна порція близько 4 євро. Ціни у різних кав'ярнях різні, можна натрапити і на чашку кави за 15 євро. Якщо ж хочеться поїсти недорого і ситно, варто відвідати Латинський квартал. На цих тихих вуличках біля Сорбонни є безліч бістро із так званим меню дня. Там за десять євро можна замовити три страви.
Щиро кажучи, була приємно подивована і кількістю усіляких наїдків за такі гроші, і якістю обслуговування в одному із цих кафе -- у меню є зо п'ять найменувань першого, другого і десерту на вибір. До того ж, порції великі. Наприклад, коли ми замовили мідії, тушковані у вині, то у горщику їх нарахували немало-небагато, аж 30 штук. До біфштекса приносять гарнір зі смаженої картоплі та овочів, а до спагеті по-неаполітанськи додають чималу порцію натертого пармезану. А якщо згадати ще й про шоколадний мус – Париж покидати просто не хотілося.
Із власного досвіду можу сказати: щоб оглянути Париж і побачити якнайбільше за короткий проміжок часу, треба орієнтуватися у карті міста, знати кілька слів по-французьки чи по-англійськи і багато ходити пішки. Хоч місто і велике, навколо настільки багато краси, що просто треба бачити все наживо, а не через вікно будь-якого транспорту.
Кожен знаходить у столиці Франції щось своє, близьке і рідне. Можна довго гуляти берегами Сени, їздити на метро, автобусах та річкових трамваях. І відкривати власний Париж – чи то з оглядових майданчиків на Ейфелевій вежі, чи біля собору Сакре-Кер, чи з висоти Нотр-Даму, або ж із вікна невеличкої кав'ярні у Латинському кварталі, де можна сидіти годинами і спостерігати за життям цього чудового міста.
3 
2164
Коментарі
2