Прамбанан та Боробудур – найвідоміші та найпопулярніші серед туристів храми на острові Ява. Вони розташовані у старовинному місті Джокьякарта, Індонезія. Відвідини цих місць залишили незабутнє враження під час моєї подорожі до цієї країни влітку.
Прамбанан — це індуїстський храмовий комплекс, який він складається з не з однієї будівлі, а цілої низки архітектурних споруд. Оскільки він був зведений на честь перемоги царя Ракаї Піктан, то паркова зона, в якій розташовується храм, називається "Долина царів". Комплекс складається з зовнішньої та внутрішньої зони. У зовнішній є близько ста невеличких храмів, а у внутрішній — вісім найголовніших будівель.
Важливо зазначити, що храми — це не ті православні будівлі, які виникають у нашій уяві, коли ми чуємо це слово, а маленькі незвичні споруди, які майже не мають вільного місця. Чому так? Тому що храм збудований не для людей, а для богів. Найвідоміший з усіх будівель - це храм Шиві "Лара Джонгранг".
Ціни на вхідні квитки до храму для "білих" та "азіатів" офіційно різні. Для перших — це 200 гривень, для других – приблизно 30. Також існує знижка для студентів, тобто половина вартості, й інтернаціональні студенти мають право проходити разом з "азіатами" за 30 гривень. Але працівники храму часом вдаються до хитрощів. Коли ми показали свої українські студентські квитки, то, розуміючи факт, що ми студенти, касир просто не захотів нам вірити. Бо не розумів української мови нашого студентського. У нашого друга з США проблем не було, адже на його картці великими літерами було написано "Student". Нам довелося трішки посперечатися і все ж ми переконали касира й пройшли за півціни.
Ми не пошкодували, що змогли відвідати це місце. Храми не тільки вражають своєї красою та незвичністю, але й паркова зона, тиша й спокій є необхідним доповненням до всього, що ти бачиш. За найвідомішими храмами, далі на території знаходяться не менш гарні, але не такі відомі храми, датовані VII століттям нашої ери. Тому не лінуйтеся, коли вже заплатили, — йдіть далі. На виході ми зустріли трохи маленьких плямистих оленів. Спочатку думали, що їх завезли звідкись як перлинку до величного храму, а потім ми перевірили та знайшли інформацію про те, що є все ж олені на Яві.
Боробудур — найбільший буддистський храм світу. Коли ми вирішили його відвідати, то перша порада друзів була такою: візьміть екскурсовода та проведіть там цілий день, а чому так — ми потім дізнались.
Храм побудований десь між VII та VIII століттями нашої ери яванськими правителями династії Сайлендерів. Довгий час - сотні років - храм був забутий, вкритий джунглями та лавою. Є гіпотеза, що через виверження вулкану Мерапі в 1006 році жителі змушені були переїхати, тому й залишити храм. І тільки у 1814 році Стемфорд Расел знайшов монумент під час англо-нідерландської війни на території острову.
Храм символізує лотос та був збудований на місці озера, якого вже давно немає. Будівля висотою в 34 метри нагадує віддалено піраміду і складається з 8 спіральних терас. П'ять нижніх символізують світ Землі та 3 верхніх — неба. Загалом, ілюстрації на барельєфах на кожній з терас зображали періоди життя та основну філософію релігії. Цікаво, але нашим гідом був мусульманин, тому його позиція щодо святині була досить приземленою, бо споглядати храм — це просто його робота.
Більше 500 статуй Будди є на всіх терасах, більшість з них вкриті дзвонами.
З вершини храму перед вами відкривається незабутній пейзаж: Вулкан Мерапі, пагорби та пальми. Споруда справді вражає своєю красою та величністю. Але, окрім самого храму, навкруги розташований сповнений спокою парк, про який дуже часто забувають туристи. Забути можна тільки з одної причини — спекотної погоди. Саме в парку, невеличкі тераси вкриваються тінню могутніх тропічних дерев та незвичних рослин.
Храм оточений пагорбами, до яких ведуть невеликі стежки. На їх вершинах є невеликі східні альтанки. Ці місця абсолютно пусті, ми не зустріли там жодного туриста з численної кількості відвідувачів храму. Більше того, гуляючи парковою зоною ми познайомились з незвичними збиральниками фруктів — індонезійськими слонами. Їх використовують для збирання фруктів, і слоноводи дозволили нам трохи нагодувати та погратись з ними. Це одні з найменших видів слонів на планеті, але водночас вони сильні та витривалі.
Боробудур — це одне з найпрекрасніших місць культурної та історичної Індонезії. Отож, не оминайте ці два храми, плануючи подорож на Яву.
1 
2164
Коментарі
2