Киянка 50-річна Ірина Філіпова взимку 2008-го їздила на екскурсію до Африки. Подорожувала Танзанією, Занзібаром. Мандрувала саваною, побувала в селищі аборигенів масаї. Летіла в Танзанію з пересадками в Європі. За авіаквиток із Москви до Дар-ес-Салама заплатила $900.
— Масаї — народ, відомий своєю войовничістю. Частина живе в Кенії, частина — в Танзанії. Це одні з найвищих на зріст людей планети, мають найдовші руки й ноги відносно розмірів тіла. Живуть у глиняних мазанках. Вирощують кукурудзу, рис, пшеницю. Розводять курей, велику рогату худобу. Працюють переважно жінки. Чоловіки відпочивають або ходять на полювання. Діти пасуть худобу. Коли хлопчик стає чоловіком, має вбити лева. Місцева влада хоч не дозволяє полювати, але на обряди масаїв закриває очі. Жінки натягують на себе якісь брязкальця, блискучі скельця — це їхні прикраси. Вибивають собі нижні передні зуби: вважають це еталоном краси, — розповідає Ірина.
Філіпова багато років викладає йогу. Йоги вірять: що чистіша й добріша та безгрішна людина, то вона легша.
— Обійняла воїна масая. Він був легким. Здивувалася, бо ці люди їдять сире м'ясо корів і п'ють свіжу кров. Можуть обходитися без води два роки. Вона їм не потрібна, бо п'ють молоко. Готують на брудній воді, миють посуд.
Масаї за гроші виконують національні танці, фотографуються. Якщо їх намагатися сфотографувати безкоштовно, відвертаються чи падають на землю.
Під час екскурсії саваною Ірина разом із групою туристів пересувалася позашляховиком. Цілий день вони їздили національним парком Серенгеті. Фотографували дику природу.
— Серенгеті займає величезну територію. Нам пощастило. Бачили і близько фотографували лева, гіпопотамів. Жираф прийшов їсти акацію просто до нашої машини. На людей не зважав. А от слони ховають дитинчат від фотооб'єктивів. Правда, близько ми не під'їжджали, це може бути небезпечно. Хоча гіди запевняли, що слони дружні.
Жінка радить для екскурсії Танзанією обирати джип-позашляховик.
— Це найбезпечніший вид транспорту. Познайомилися із групою німців-баскетболістів. Опинилися разом у таборі на ночівлю. Розповіли, що обрали дешевший варіант подорожі — автобус. Але оскільки в Африці трапляються серпантини, за якими є круті обриви — це небезпечно. На ранок попрощалися. Наступного дня довідалися, що водій цієї групи не впорався з керуванням, автобус впав у прірву. Ніхто не вижив.
На природі туристи спали в наметах, гамаках. Гіди просили їх остерігатися отруйних комах і тварин.
— Особливо боялися мухи цеце. Її укус призводить до лихоманки, може бути смертельним. Місцеві відганяють муху синьою ганчіркою. Нас так нею налякали, що будь-яку комашку чи комара, якого ми вбивали на своєму тілі, бігли показувати гідові, щоб сказав, чи це муха цеце.
Ірина жила в готелі в місті Занзібар. За номер на березі Індійського океану платила 40 доларів на добу.
— Готелі там нагадують хатки українського села початку ХХ століття, вкриті соломою. Але всередині — сучасний ремонт, дуже чисто, прохолодно й комфортно.
Ірина застерігає не робити щеплення туристам, які їдуть до Африки.
— Якщо у вас міцний імунітет, і так не захворієте. Не раз спостерігала, що нещепелені туристи жвавіші й здоровіші. А в тих, хто зробив ін'єкції, загострювалися хвороби, — каже.
3 
35413
Коментарі