Вівторок, 05 лютого 2008 14:18

У Швеції є зелені та блакитні райони

Автор: фото з родинного архіву Дарини Склярової
  Киянки Дарина Склярова (ліворуч) із подругою Лесею та її племінником Густавом у день приїзду до Швеції гуляють набережною у Стокгольмі
Киянки Дарина Склярова (ліворуч) із подругою Лесею та її племінником Густавом у день приїзду до Швеції гуляють набережною у Стокгольмі

Киянка Дарина Склярова, 24 роки, з подругою Лесею повернулися з тижневої поїздки до Швеції. Там зустрічали Новий рік у Лесиної сестри Марини. Родина Йохансонів зустріла українок у стокгольмському аеропорту "Арланда". Марина вийшла заміж за шведа Інґе Йохансона. Мають 3-річного сина Густава.

Йохансони живуть у місті Спаррсетра — 1,5 год. автомобілем від Стокгольма. Будинки міста червоні, жовті або білі. Марина пояснила, що в кожному районі влада вирішує, в який колір фарбувати стіни. Цих правил дотримуються всі жителі. У країні є повністю зелені та блакитні райони.

— Шведи більше шанують Різдво. Новий рік святкують стримано, — згадує Склярова. — Марина розповіла, що у Стокгольмі є музей просто неба. Щороку там відбувається традиційний новорічний концерт: опівночі якась зірка естради читає вірш. Артисти різні, а вірш щороку той самий.

За словами Дарини, розпаковування новорічних подарунків у них було, як у кіно.

— Шведи запаковують у подарунковий папір усе, — говорить дівчина. — Спеціальною наклейкою пишуть, кому цей пакет. Під ялинкою була гора коробок, а ми, як в американських фільмах, сиділи й розгортали їх. Мені подарували тапки. Мені вони спочатку здалися звичайними вовняними капцями. Роздивилася, а то хутряні в"єтнамки!

Мені подарували хутряні в"єтнамки

1 січня Дарина з Мариною та її сином їздили до столиці країни в дитячий центр розваг "Юнібаккен". Великий критий ігровий майданчик збудований за казками Астрід Ліндґрен. Там є кілька великих залів. Один оформлений під дахи Стокгольма, як у казці про Карлсона.

— У цій кімнаті можна заглядати в усі віконечка, відкривати дверці, заходити в маленькі будиночки з декорованими кімнатами, — розказує Дарина. — Усе таке маленьке, розраховане на дітей до 12 років. В іншому залі в натуральну величину збудована вілла Пеппі Довгапанчохи. У ній є кухня з маленькою вафельницею, сковорідкою, каструльками. Діти можуть кататися на гірках і гратися іграшками Пеппі.

На вході всім відвідувачам видають квиток для "Подорожі казками скандинавських письменників". Маленький поїзд їздить за графіком. Мандрує 11 хв.

— В"їхали ми в казку "Еміль з Льоннерберґі". Сидіння то опускається, наче в низину заїжджає, то піднімається. Здається, що навкруги все рухається, як у житті. Потім побували в будиночку Карлсона.

Щоб дитині було цікаво, подорож коментують. Дарина їхала в кабінці, в якій про казки розповідали російською мовою. Шведський коментар записано голосом Астрід Ліндґрен.

Квиток до "Юнібаккен" коштує 100 крон (10 євро). Удвічі дорожче можна купити абонемент, який надає право протягом року приходити на майданчик будь-коли.



Душова кімната застелена лінолеумом


Шведи раціонально й економно використовують домашній простір, переконалася Дарина Склярова:

— Є така шведська меблева компанія "Ікеа". Їхній  дизайн знають і в Україні. Він простий. От у Швеції житло обставляють саме так. У будинку Йохансонів нема нічого зайвого.

Найбільше киянку здивувала душова кімната. У ній нема ні ванни, ні піддона. Підлога до центру похила, щоб стікала вода. На долівці твердий лінолеум. Воду, що розплескалася, треба скатати до зливного отвору спеціальною щіткою.

Порізаний хліб зберігають у холодильнику

— На свята шведи їдять тоненьке різдвяне печиво "Пепаркака", — згадує киянка Дарина Склярова. — Такий крекер темно-коричневого кольору продається у всіх магазинах. Велика пластикова упаковка коштує три євро.
У Швеції, розказує жінка, борються зі зловживанням міцними напоями. Чим вищий градус, тим більші податки. Вино з Італії та Франції продають дешевше за місцеву горілку.
Хліб шведи купують нарізаний. Зберігають у морозильнику. До столу подають розігрітим у мікрохвильовій печі.
— Вони справді щодня їдять за принципом "шведського стола". Уся їжа стоїть перед гостем. Він сам вирішує, що пробувати, і накладає, скільки хоче, — зауважує Дарина. — Щодня ми снідали мюслями. До смаку на столі стоять "заливки" — молоко чи кефірчик. Чай запарюєш сам — вибираєш пакетик із уподобаним смаком, заливаєш кип"ятком. Зварена кава стоїть у кофейнику — бери й наливай. На обід ставлять блюдо з гарніром, кожен набирає собі.

Зараз ви читаєте новину «У Швеції є зелені та блакитні райони». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода