— Жовтень і листопад найкращий сезон для екскурсій Туреччиною. Улітку в країні надто спекотно й волого. Температура приблизно 40 градусів. Зараз — до 30. Море тепле, можна купатися, — каже Натела Кацадзе, керівник піар-департаменту компанії "Тез Тур Україна". — Восени іноді бувають дощі. У непогоду можна піти на СПА-процедури, на них діють знижки. Готелі теж дешевшають, майже наполовину.
У готелях пропонують екскурсії країною. До міст Сіде і Манавгат — $35. Їхати самому дешевше. Дорога маршруткою обійдеться в $2. Водій голосно оголошує зупинки, турецькою закликає пасажирів у салон.
Сіде — означає "гранат". Тут усюди продають гранатовий сік. За склянку просять 1 євро. Кам"яними гранатами прикрашені лавки в парку, металевими — огорожі до будинків. Біля зупинки на стенді намальована карта міста. По ній знаходимо храм Аполлона. Від розваленого храму залишилося п"ять колон, увечері їх підсвічують. Гуляють тут безкоштовно. Поряд Античний театр, вхід 10 лір.
— Ноу долар, ліра, — пояснює касиртурок похилого віку в темно-синій формі.
Тут усюди продають гранатовий сік
Міняємо долари на ліри у відділенні банку, де латиницею написано "кантор". Табличок із курсом немає. Банкір пише на папірці: $1–1,4 ліри.
Наступного дня їдемо до міста Манавгат. Тут протікає річка з такою ж назвою, вона зеленкувата. Екскурсоводи кажуть, вода чиста і прісна, її можна пити. Річкою в межах міста курсують катери. Нас п"ятеро, за годину катання на катері платимо $40. Капітан розмовляє турецькою і німецькою, розуміємося на жестах. Пропливаємо біля будинку, схожого на царський палац. Біля нього ростуть пальми й олеандри.
— Це гуртожиток міського університету, — російською каже туркиня Міна, яка підсіла до нас. — Місць в університетах мало, серед абітурієнтів великий конкурс. Ніхто не має, як у вас, по дві вищих освіти.
До водоспаду ми не доїхали. Капітан пояснює, що в річці спала вода. Видніється каміння, воно може пошкодити катер.
Популярний ринок серед туристів — центральний. Тут нижчі ціни, ніж на ринках у містах на узбережжі. За 2 ліри купуємо оливкове мило. Таке ж у магазині коштує 4–7 лір. За люстерко з турецьким орнаментом даю 12 лір. Економлю — 16.
На шкіряній фабриці продають неякісні куртки
Киянин Роман Сидельник, 25 років, до Сіде і Манавгату їздив з екскурсією.
— Сфотографував великий водоспад на річці Манавгат. Його висота 2 метри, ширина до 40. Такий, як амфітеатр. Дорогою назад нас завезли на шкіряну фабрику. Насправді, це просто магазин шкіряного одягу. Купив куртку за $300, хотіли 330. Трохи поносив її, шкіра почала розходитися на плечі, де ношу сумку, і на ліктях посвітлішала.
У місті Сіде Романові обіцяли показати пристань із велетенськими черепахами.
— Казали, їх панцир сягає півтора метра. Але черепах не побачили, лише купу каменів.












Коментарі