"Шанхай порівняно молоде місто, йому 200 років. Свої звичаї й традиції китайці дуже шанують", — розповідає Діана Богда, 29 років, про свою поїздку до Китаю. Там киянка прожила місяць. Ми зустрічаємося з Діаною у столичній кав"ярні.
— У тамтешніх ресторанах обслуговують зовсім не так, як у нас. Наприклад, доки ми з чоловіком роздивлялися меню, офіціант приніс чайник зеленого чаю. Свіжий напій носили весь вечір, хоч ми й не замовляли.
За чай у Китаї грошей не беруть. Бо то традиція — пити його постійно. Якщо в меню нічого не припало до душі, можна напитися чаю й піти деінде. Китайці тільки подякують, що людина зайшла до їхнього закладу.
— Їхній китайський чай — це зовсім не те, що в нас продається, — сміється Богда. — Коли мені кажуть, що не люблять зеленого чаю, я кажу: бо ви його не пробували.
Зелений чай корисний лише свіжий. Чим довше він лежить, тим швидше втрачає смак і корисні речовини.
— Собачатину не їла й навіть не хочу пробувати. Однак на базарі продають таке м"ясо, а в ресторанах є страви з собаки.
На ринках у великих сітках продають живих жаб, креветок і рибу
На ринках у великих сітках продають живих жаб, креветок і рибу. Вбивають "товар" у присутності покупця. Рибу нарізають шматочками. У жаб відрізають лапки, бо тільки їх можна їсти.
Діана Богда каже, що китайці економні й винахідливі. Для електроенергії та опалення використовують природні ресурси. Наприклад, бойлери працюють на сонячній енергії.
— На всіх дахах міста установлено сонячні батареї, — пояснює жінка. — У стелю ванних кімнат умонтовано лампи підігріву. Вони схожі на лампи з операційних. Щоб покупатися, стаєш під лампу, яка випромінює тепло. З крана ллється сонцем підігріта вода.
У Шанхаї поганий ґрунт, тому кожне дерево — на вагу золота. За ними китайці ретельно доглядають. Щоб рослини не замерзали взимку, стовбур обмотують широким канатом і роблять козли, які його підтримують і допомагають рівно рости.
— Але їхньою безпосередністю я була шокована! Хлопцю в метро стало цікаво подивитися на мене — європейку. Через натовп не міг добре розгледіти. Так він обійшов людей, став поряд зі мною і витріщився, — обурюється Богда.
У Шанхаї високошвидкісні траси побудовані в кілька рівнів. На деяких перехрестях Діана побачила їх п"ять.
— Заради цікавості підрахувала, на рівні якого поверху мчить наш автомобіль. Виявилося, на висоті дев"ятиповерхівки. Як водії орієнтуються, куди їхати — поняття не маю, — дивується жінка. — На ходу вони постійно підрізають один одного. Але нахабніші за автомобілістів — велосипедисти. За тамтешніми законами, якщо водій машини зіб"є велосипедиста, винуватим вважатиметься автомобіліст.
У ресторанах немає виделок і ножів
У китайських ресторанах ставлять круглі столи, посередині яких вбудовано скляний диск, що крутиться.
— На цей диск кладуться різні наїдки. Не треба тягнутися через увесь стіл за якоюсь стравою, — говорить киянка Діана Богда.
Спершу китайці їдять салати. Вважають, що зелень очищає шлунок і готує його для прийняття важкої їжі. Потім подають м"ясне. Після нього — рибу. А на завершення, замість компоту, обов"язково готують суп. Тарілка з рисом на столі стоїть завжди. Рис варять без солі і спецій на паровій бані.
— Їхній рис не розсипається, тримається купи, наче спресований, — пояснює Богда.
На десерт їдять фрукти — кавун чи апельсин. Із спиртного віддають перевагу теплому жовтому китайському вину.
— Гадость рідкісна, — сміється Діана, — однак корисне. — У мене був нежить, то я випила ввечері такого вина, а на ранок була здорова.
Киянка не дуже вправно вміла користуватися паличками. Спитала в офіціантів, чи немає в них виделки й ножа. У ресторані знайшли лише виделку.
2 
35413
Коментарі