Четвер, 24 липня 2008 19:17

У Дністровському каньйоні знаходять морські мушлі

Автор: фото: Олена ДЗІК
  Туристи фотографуються біля Дністровського каньйону на Тернопільщині. Він пересікає три райони області
Туристи фотографуються біля Дністровського каньйону на Тернопільщині. Він пересікає три райони області

Дністровський каньйон — один із найбільших у Європі. Його довжина 250 км. Висота берегів подекуди — 250 м. Каньйон перетинає три райони Тернопільщини.

У селі Дзвенигород Борщівського району найкращий спуск до річки Дністер. Висота схилів тут сягає 100 м. У Дзвенигороді й сусідньому селі Трубчин збереглися три "стінки" — давні відслонення силуру, яким понад 400 млн років. Температура повітря тут на 6°С вища, ніж в області.

Із Тернополя до Дзвенигорада 150 км. Автобус "Тернопіль–Окопи" курсує двічі на день: о 10.40 та 15.10. Квиток до сусідньої Дзвинячки коштує 33 грн 50 коп. Їхати 4,5 год.

— На нашому березі ще Тернопільська область, а на другому — уже Чернівецька. Кажуть, був колись підземний хід від Дзвенигорода до Хотина. Це недалеко, 20 кілометрів, — розповідає вчителька місцевої школи Ольга Романюк, 58 років. — Через каньйон дивно дощі падають. До половини річки з боку Чернівецької області злива, а в нас — сонячно. Скелі розпікаються і відгонять хмари.

Клімат у каньйоні прирівнюють до середземноморського. А місцину називають теплим Поділлям. Урожаї селяни збирають на два тижні раніше.

— У нашому селі колись росло чотири панські виноградники. На схилах біля річки дуже солодкі кавуни вирощували. Страшні врожаї були! — згадує 74-річний Петро Репецький. — Тепер уздовж стежки хіба алича й шовковиці лишилися. А як пісок у кар"єрі беруть, то ракушки знаходять. Колись на цій території море було.

На "стінках" учені знайшли залишки давніх водоростей, черепашкових вапняків та коралів. Залишилися й вали древнього городища, датованого ІХ ст. У Нестора Літописця воно відоме під назвою Свінігород. Дзвенигородське князівство згадане в історії Михайла Грушевського. Доказом його значущості є позначення міста на польській карті ХІІІ ст.

Нині Дзвенигород — невелике село на 250 жителів. У колишньому панському маєтку, зведеному 1918 року архітекторами з Відня, діє школа. Крім колон і балюстрад, збереглися камін, дерев"яні паркет і сходи на другий поверх із перилами, а також австрійська кахельна грубка.

У саду неподалік школи є три дуби, яким по 200 років. Діаметр одного майже 2,5 м. Щоб обхопити стовбур, треба три людини. Біля цвинтаря діє церква Успіння Пресвятої Богородиці, побудована 1801-го. А ще стоїть хрест на честь скасування панщини.

— Бачите, земля трохи просіла. Ще 1961-го один чоловік хотів собі дім збудувати біля школи. Уже фундамент почав закладати. Але вирив яму і наткнувся на пустоти. Якийсь давній підземний хід розкопав. То так і лишив ту справу, — говорить Петро Репецький. — А біля річки Дзвиняч, що впадає тут у Дністер, є западина. Якщо кинути в ущелину камінчик, довго чути, як він падає.

За легендою, колись із палацу виїхала пані на бричці. Коли минала костел на пагорбі, задзвонили дзвони. Коні злякалися й понесли. Вона спересердя викрикнула: "А бодай би ти запався!". Тієї ж миті церква з нею опинилася під землю.

— Раніше хлопці й дівчата ходили сюди на спацер (прогулянку. — "ГПУ"). Романтичне місце, — усміхається чоловік. — Сонце гарно в ріку заходить. Соловейки, жайворонки співають.

Горицвіт у низині не приймається

2 км з обох берегів Дністра належать до ландшафтного заповідника "Дністровський каньйон". Тому на схилах біля річки випасати худобу заборонено. У сусідньому зі Дзвенигородом селі Латківці на пагорбах росте рідкісна рослина — горицвіт весняний. Вона під загрозою зникнення, бо корови випасають цю рослину. Квітку хотіли пересадити біля школи в Дзвенигороді. Проте вона не приймається.

Зараз ви читаєте новину «У Дністровському каньйоні знаходять морські мушлі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода