На Закарпатті відпочивальникам пропонують оселитися в будинку з господарями. До послуг туристів — пішохідні, велосипедні та кінні прогулянки, екскурсії, збирання грибів і ягід, риболовля, дегустація вин.
— Є такі, які хочуть спробувати попрацювати на городі, подоїти корову чи вівцю. Це називається агротуризм, — каже голова Спілки сприяння сільському зеленому туризму Богдан Пранничук, 56 років.
Найбільше зелених садиб на Рахівщині, Хустщині, Міжгірщині, Ужгородщині.
47-річний Петро Мандзюк із села Концово Ужгородського району три роки має садибу "У вуйка Петра". Одночасно може поселити в ній вісьмох туристів.
За дерев"яними воротами стоїть цегляний будинок, праворуч — зруб "Мисливська хата". Між ними ставок, за формою подібний до обрисів Закарпаття. Усередині дерев"яного дому російська лазня з басейном, джакузі. На стінах є арбалети, гвинтівки, пістолети, револьвери, рушниці. Хазяїн дозволяє туристам стріляти з них.
Петро Мандзюк — колишній міліціонер, полковник. До 2005-го працював у органах внутрішніх справ.
— Коли пішов у відставку, перебудував у дворі стареньку баню, звів поряд зруб. Спочатку думав, що це буде для родини і близьких знайомих. Та потім друзі почали приводити своїх друзів.
Сюди приїздять французи, німці, англійці, американці. Доба з триразовим харчуванням коштує 850 грн.
— Сніданки, обіди та вечері готує куховарка пані Марія. Пропонуємо страви закарпатської кухні — бограч, токан із бринзою, бануш. Іноземці дуже просять борщу. До того ж у плату за харчування включаємо фрукти й овочі в необмеженій кількості. Дехто з туристів любить готувати власноруч на мангалі.
Є також ставок, де господар розводить товстолобиків. Дозволяє рибалити, кататися човном. Спійману рибу можна одразу готувати.
Іноземці дуже просять борщу
50-річний Михайло Гичка із села Синевир Міжгірського району має садибу "Бокораш". Розрахована на дев"ятьох гостей.
Туристам пропонує пішохідні прогулянки в гори, на Синевирське озеро. У будинку є народне вбрання, в якому дозволяють фотографуватися.
Сніданки, обіди та вечері для туристів готує дружина Михайла, 50-річна Тетяна.
— Майже всі продукти домашні. Маємо свої молоко, м"ясо, яйця, сир, овочі, фрукти. Вирощуємо спеціально індиків, качок, курей, поросят.
Найдешевший відпочинок на Закарпатті обійдеться в 40 грн за добу. За ці гроші Світлана Васильчук із села Лазещина Рахівського району пропонує ночівлю в садибі "У Світлани", де є ліжко, шафа, ванна кімната з душем, телевізор. За їжу платять окремо. Сніданок з яєшні, картоплі чи каші обійдеться в 10–15 грн, обід із першими та другими стравами — 15–20.
— Хто живе в нас довго, даємо знижки. Ніяких послуг не пропонуємо. У гори туристи ходять самі.
Треба дозвіл єгеря
У приватній садибі "Зелений ліс" за 140 км од Києва доба відпочинку коштує 60 грн.
— У будинку біля лісу три кімнати, ванна, кухня з побіленою піччю, в якій можна готувати їсти. Поруч ставки з рибою. У лісі туристи полюють на зайців, косуль і кабанів. Потрібен лише дозвіл місцевого єгеря. Біля садиби є парковка для автомобіля та дитячий майданчик. За 10–20 гривень на день можуть замовити триразове харчування, — говорить Микола Рябченко, 27 років, менеджер туристичної компанії "Зелена Україна".
Для заможніших туристів є садиби на березі Київського моря, за 50 км од столиці. Орендувати дім на дві кімнати коштує 500 грн на два дні. Є комп"ютер з Інтернетом, прокат човнів, лазня, сауна. За бажання господарі забирають гостей своїм транспортом із Києва. Коштує послуга 350 грн.
31 
1
Коментарі