Киянин Сергій Карпенко, 28 років, недавно вперше побував у Німеччині. Робоча поїздка до Дрездена тривала 10 днів.
— Найбільше вразили німецькі автобани і громадський транспорт. Дороги такі рівні, що жодної калюжі немає, — каже Сергій. — А їхні трамваї їздять незвично тихо. Якось повертаюся, а він уже перед моїм носом! Я й не почув, коли той під"їхав.
Сергій розповідає, що на трамвайних зупинках висять електронні табло і на них вказано, через скільки хвилин прийде наступна "електричка". Вони ходять без запізнення — секунда в секунду. На зупинках двері автоматично не відчиняються. Щоб вийти з вагона, треба натиснути кнопку.
— Квитки продають лише на зупинках. Можна оплатити проїзд на годину, на тиждень і на рік. Годинний коштує 1,7 євро. Пасажирові із собакою чи велосипедом доведеться доплатити ще 1,2 євро. Проїзний на тиждень обійдеться у 16,8 євро.
На дрезденському вокзалі із Сергієм Карпенком та його колегами сталася пригода — жоден із 10 касирів не розумів англійської.
— Ми купили квитки з Києва до Німеччини і назад. У Дрездені нам треба було лише забрати свої білети. Ми почали пояснювати ситуацію англійською. Результат нульовий, — каже Сергій. — Довелося дзвонити знайомій, яка знає німецьку. Вона написала есемеску, яку ми показали працівникам вокзалу. Тільки тоді нам віддали білети.
2 
1
Коментарі
1