Четвер, 10 липня 2008 17:57

Із Тростянецького парку вкрали половецьку бабу

Автор: фото: Геннадій ГНИП
  Екскурсовод Тростянецького дендропарку Зоя Мицик гладить кору гігантської туї. Індіанці робили з цього дерева каное
Екскурсовод Тростянецького дендропарку Зоя Мицик гладить кору гігантської туї. Індіанці робили з цього дерева каное

У селі Тростянець Ічнянського району на Чернігівщині 1833 року нащадок гетьманського роду Іван Скоропадський звів палац. Заклав довкола парк, у якому насипав штучні Альпи. Його площа 202 га. В ньому є галявина "Три сестри" і "Швейцарська ущелина".

— Хутір Тростянець у середині ХVІ століття належав Києво-Микільському монастирю, — розповідає колишня вчителька 62-річна Зоя Мицик. — У кінці ХІІХ століття землі перейшли багатому козаку, який жив у сусідньому селі. У нього цю ділянку викупили Скоропадські, нащадки гетьмана.

Іван Михайлович Скоропадський служив у кінно-єгерському й гусарському полках. 1828-го залишив військову службу й зайнявся помістям. 1833 року збудував дубовий палац із елементами готичного стилю, заклав парк. Греблями перегородив ручай Тростянець, створивши чотири ставки.

Кажуть, у Франції Скоропадський познайомився з молодою швейцаркою та закохався. Начебто жінка погодилася поїхати до Тростянця за умови, що там зроблять ландшафт, як на її батьківщині. Скоропадський наказав соснові гаї засипати землею. 50 землекопів і 20 візників із кінними тачками щодня насипали в парку "Альпи".  Кожному пан платив по 3–5 коп. на день. Каміння робітники не використовували, лише ґрунт. Деякі гори споруджували по два роки, вони сягають 35 м.

На "Швейцарію" Скоропадський витратив понад 100 тис. руб. Швейцарка побула-таки в Тростянці, але не залишилася.

Дружина Скоропадського — Єлизавета Тарновська 10 років бувала в помістях наїздами, а після 1840-го — перестала. Проте Іван Михайлович до самої смерті продовжував розбудовувати парк.

— Скоропадський ростив парк не для себе, а для нащадків, — каже директор дендропарку "Тростянець" Олексій Ільєнко, 54 роки. — Щодня об"їжджав його. Пам"ятник для своєї могили замовив сам, за кілька років до смерті. Це ангел, що показує рукою в небо. На постаменті висічено: "Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуляешь, заложен мною; он служил мне утешением моей жизни. Если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада: ты сделаешь доброе дело".

На площі 200 га росте понад 4700 різновидів дерев і кущів.

— Оце кентукське кавове дерево, — показує Зоя Мицик. — В Америці з його зерен роблять сурогат кави. А он коркове: зеленуватий мед із нього не кристалізується 23 роки.

Жінка веде до 30-метрової туї.

— Кора цього дерева не пропускає вологи, — пояснює. — У будь-яку погоду вона суха. Тому індіанці робили з неї каное. Корою вкривали хижі, а лубом набивали подушки.

Екзотичні дерева для парку купували в Ризі, Санкт-Петербурзі, Нікітському кримському ботанічному саду, в Києві, з околиць Парижа. Хвойні везли з Франції. Іноді одне дерево доправляли чотири вози. Чимало дерев віком понад 200 років.

Два флігелі, що збереглися до наших днів, реконструюють під музей. Торік їх за 1 млн 300 тис. грн викупили київські бізнесмени.  Зоя Мицик каже, що у флігелях відпочивали художники Микола Ге та династія Брюллових.

Донедавна в парку стояли дві половецькі баби і воїн. Одну вкрали два роки тому — зрізали болгаркою з постаменту.

— Другу теж збиралися красти, — розповідає директор. — Повалили й готувалися вивозити. Довелося перенести ближче до входу, щоб була на виду.

На найвищій, Дідовій, горі стоїть половецький "дід". Туристи залишають йому монети й загадують бажання.


До Тростянця їдуть трасою Київ–Суми. Потрібно повернути у Срібнянському районі на село Сокиринці, тоді — на Васьківці. О 14.30 щоденно від Київської автостанції "Дарниця" відправляється автобус Київ–Тростянець. Із Чернігова на авто їхати через Ніжин, Ічню, Парафіївку, Южне, Верескуни. Автобус Чернігів–Сокиринці від"їжджає о 16.15 год. щоденно, Чернігів–Тростянець — о 8.25.

У "Мисливській паланці" наливають чарку

Туристи можуть заночувати в агросадибі "Мисливська паланка", розташованій на вул. Асаулюка, 6. Тел. 8 (097) 3845205. Їм показують кімнату-музей Скоропадських, проводять екскурсію дендропарком. Увечері можна смажити шашлики чи варити куліш на вогнищі під супровід гармоніста.
— Ночівля зі сніданком обійдеться в 100 гривень, — каже господар закладу Ростислав Маляренко, 38 років. — Обід і вечеря — залежно від кількості страв. Обід із борщем, тушкована картопля із м"ясом у горщику, два види салатів і домашній сік коштують 50 гривень. Як бонус я наливаю чарку горілки.
Маляренко виготовляє сувеніри з сірого горіха: від брелоків до ваз. Коштують вони 3–70 грн.

Зараз ви читаєте новину «Із Тростянецького парку вкрали половецьку бабу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода