Ексклюзиви
Неділя, 18 серпня 2013 14:45
Таша Карлюка
Таша Карлюка
Таша Карлюка

Падло, яке образило мого діда

Виходжу з метро. Вусатий літній чоловік продає черешню. По 15 гривень. Думаю: "За 5 хвилин буду повертатися, куплю".

Іду назад, опа – вже 20!

– У вас що, кожна хвилина – плюс 1 гривня? 5 хвилин тому на таблич­ці було 15.

– Бери за 15! – каже інший чоловік, якого перший раз не було. У його руках груба пачка грошей. Торговець цей – кавказької зовнішності.

Ніде не люблять чужаків – це нормально

Вусатий накладає мені в кульок черешню. Я даю гроші, він передає їх другому – той щось відраховує, частину бере собі, іншу – продавцю.

Я, не дуже голосно, вусаневі:

– Рекет? Думала, такого вже немає.

Чоловік опускає очі. Мовчить. ­Кавказець усміхається, бажає мені смачного, каже приходити ще.

І я згадала, як один чоловік із пейсами говорив:

– Пам'ятай, ми в цій країні – гості. Ніде не люблять чужаків – це нормально. Тому, коли щось робиш, думай не тільки про те, що подумають про тебе. Думай, що подумають про твій народ. Зробиш добре – так має бути. Зробиш погано – вони, євреї, всі такі!

Уявляю, як вусатий повертається додому й розповідає, що якесь падло неслов'янської зовнішності частину грошей за черешню ­віді­брало. За черешню, що ­росте в їхньому городі. А поруч ­сидить онук і слухає історію про засмаглого бабайку. І тепер, коли хлопчик бачитиме людей із Кавказу, в його голові спалахне червона ­лампочка: "Падло, яке образило мого діда". А потім хлопчик виросте і розповість історію про ­бабайку з Кавказу своїм дітям та онукам. ­Історія про черешню перетвориться на народну казку, а потім – на архетип. І жити довго та щасливо у нас не вийде.

Зараз ви читаєте новину «Падло, яке образило мого діда». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

45

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода