1988-го року за Олексія Михайличенка йшла війна між Валерієм Лобановським, тренером національної збірної, та Анатолієм Бишовцем, який очолював "олімпійську". Гравець відмінно зіграв і на Євро, і на Олімпіаді. Але на Іграх він ще й став одним із найкращих бомбардирів. На рахунку Михайличенка — п'ять забитих м'ячів і зароблений на ньому пенальті у фіналі з Бразилією.
За підсумками сезону Олексій став четвертим футболістом Європи й найкращим у Радянському Союзі.
1990 року перейшов до італійської "Сампдорії". У матчі на суперкубок УЄФА забив "Мілану". Трофей команда програла, зате виграла чемпіонство. 1992-го переїхав до Шотландії. У складі місцевого "Рейнджерс" чотири рази виграв чемпіонат країни. 1997-го повернувся до Києва й почав тренерську кар'єру. Став помічником Валерія Лобановського в "Динамо", був його улюбленим учнем. Лобановський помер 13 травня 2002-го, Михайличенко прийняв команду і в двох наступних сезонах обігрував "Шахтар", здобуваючи чемпіонство. Звільнений у серпні 2004-го після поразки від "Трабзонспора". Ігор Суркіс назве те рішення помилковим та емоційним.
Без роботи залишався кілька місяців. Прийняв молодіжну збірну, здобув "срібло" на Євро-2006. У 2008–2009 роках тренував національну команду. Зумів випередити Хорватію у відбірковому турнірі на Кубок світу, але в стикових матчах програв Греції. Це був останній досвід самостійної тренерської роботи. 2012–2013 допомагав Олегові Блохіну як тренер "Динамо", потім працював спортивним директором клубу.
5 
35413
Коментарі