Олег Гарас, 29 років, у 1996-му перейшов з першолігового ФК "Львів" до московського "Локомотива", який тоді тренував екс-наставник збірної Росії Юрій Сьомін. Грав у Кубку УЄФА проти португальської "Бенфіки", викликався до молодіжної збірної України. Але в 25 років через травму змушений був закінчити ігрову кар"єру.
Зараз Гарас такий самий стрункий, худорлявий, як у період професійної ігрової кар"єри. Мешкає у Львові.
Як підтримуєте форму?
— Двічі на тиждень граю у футбол із друзями. Так, "для апетиту". А взагалі-то хочу бути тренером. Думаю зараз, на які курси податися.
Чому десять років тому ви вирішили продовжити кар"єру саме у "Локомотиві"?
— Послухався поради президента ФК "Львів" Діденка. Запрошень тоді вистачало — кликали до себе "Дніпро", "Чорноморець". Але не жалкую, що подався до столиці Росії. Уже в жовтні 1996-го зіграв за "Локо" проти португальської "Бенфіки". У першому таймі вилучили білоруса Гуренка. Після тактичних перестановок залишився у нападі один. І таки забив свій гол: отримав м"яч поблизу карного, обвів двох суперників і закинув м"яч у дальній кут. Ми повели 2:1, але переваги не втримали і поступилися — 2:3. Після того матчу я обмінявся футболкою з півзахисником "Бенфіки" Каладо. А ще маю форму колишнього гравця збірної Німеччини, чемпіона Європи-1996 Фреді Бобича. Отримав її після півфінального матчу "Штутгарт" — "Локомотив" у 1998-му.
Який матч за "Локомотив" найпам"ятніший?
— 1996 року. "Локомотив" — "Ротор". Останній тур чемпіонату Росії. Нам уже нічого не було потрібно в тій зустрічі, лишалися п"ятими у будь-якому разі. А "Ротор" боровся за чемпіонство. Журналісти напередодні зустрічі писали, що ми "здамо" матч волгоградцям, бо тодішні тренери команд — Юрій Сьомін та Віктор Прокопенко — були друзями. Ну а ми взяли й перемогли — 2:0. Обидва голи забив я.
Чи правда, що вас запрошували до португальської "Бенфіки"?
— Так. Наприкінці 1996-го мені про це повідомили президент "Локо" Філатов і тренер Сьомін. Порадили не поспішати, набиратися досвіду в іграх за їхню команду. Послухався, бо подумав, що у 19 років ще рано переходити до такої відомої у Європі команди. Це була одна з моїх найбільших помилок у житті.
1996-го росіяни визнали вас найкращим молодим гравцем чемпіонату.
— Було приємно, що виграв у суперництві з таким майстром, як московський спартаківець Єгор Титов.
За три роки переніс п"ять складних операцій
Які враження залишилися після роботи з Юрієм Сьоміним?
— Виключно позитивні. Сьомін — чудовий психолог, вимогливий тренер, прекрасно розуміється на футболі. Дуже емоційний, завжди тримає в тонусі себе і команду. Це на полі. А поза ним — спокійний, вислухає усі твої проблеми. Голос ніколи на базі не підвищував, тільки на стадіоні, під час матчу.
З ким потоваришували в "Локомотиві"?
— Найчастіше спілкувався з Харлачовим, Овчинниковим, Пашиніним, Маміновим.
І як вам харизматичний воротар Овчинников?
— Його справедливо кличуть Босом. Таким Сергій є на полі й у житті.
Як "Локомотив" вирішив вашу житлову проблему?
— Мешкав у службовій квартирі у районі Мітіно. Це неподалік Баковки, де розташована база "Локомотива". У моєму районі жили ще двоє українських футболістів — Сапуга та Круковець, які грали за "Торпедо". На вихідних сім"ями вибиралися на природу, смажили шашлики, пили вино.
А міцніше?
— Не пив ні тоді, ні зараз. Не люблю. Тільки сухе червоне вино. Коли грав, дозволяв собі ще кухоль-другий пива.
Вашу кар"єру "зламали" травми.
— За три роки переніс п"ять складних операцій (розриви хрестоподібних зв"язок, надриви менісків). Оперував мене у Німеччині лікар "Штутгарта" Томас Фройліх. Оплачував усе "Локомотив". 7 місяців проходив реабілітацію у клініці Валентина Дикуля, де лікувався після автокатастрофи Сергій Щербаков. Спілкувалися з ним щодня. Коліна не турбують досі. А от біль у спині дошкуляє. Він і не дозволив грати у футбол на нормальному рівні.
Що було після виступів за "Локомотив"?
— Грав за воронезький "Факел". Спочатку на правах оренди відіграв півсезону. Якось забив м"яч московському "Динамо" на 89-й хвилині.
Він став переможним, і вболівальники всі як один запалили факели з газет. Незабутнє враження. Після закінчення терміну оренди Сьомін пропонував повернутись, але я вирішив залишитись у Воронежі ще на рік. Сподобалося там. І пожалкував: у "Факелі" тренера Нененка замінив Авер"янов, який привів своїх гравців. Мене випускав на заміни, а "Факел" вилетів до першої ліги. Повернувся до Львова, тренувався з "Карпатами". Зарплату не платили. І тренери — Броварський та Юрчишин — місця у складі не довіряли.
Як склалося особисте життя?
— 1998 року одружився з Іриною. Вона львів"янка, банкір за освітою. Займається підприємницькою діяльністю.
Які ваші кулінарні захоплення?
— З часом вони змінювалися, але щодня у моєму раціоні має бути м"ясо.
Інші уподобання?
— Нічого особливого. У більярд люблю пограти, у боулінг.
1976, 5 грудня — народився у Калуші Івано-Франківської області
1992–1996 — грав за ФК "Львів"
1998 — одружився з Іриною
2001–2002 — виступав за воронезький "Факел"
2002 — грав за львівські "Карпати", завершив кар"єру
Колишній гравець юнацької та молодіжної збірних України
1 
1
Коментарі