Футболістів "Дніпра" Романа Зозулю та Руслана Ротаня дискваліфікують на шість місяців за напад на арбітрів матчу "Зоря" — "Дніпро". На ігри національної команди України покарання не поширюється.
Перш ніж спробувати оцінити таке рішення вітчизняної футбольної Феміди, слід розпочати з того, що його взагалі слід якось оцінювати. Коли закон однаковий для всіх — не потрібні жодні коментарі чи оцінки. Порушив — отримай передбачене законом покарання.
Проблема в тому, що в нашому футбольному правосудді не існує жодних зрозумілих правил. Закон чи інші норми використовують тоді й так, як потрібно саме тепер тим, хто цей закон уповноважений виконувати в даний момент. Тому таки доведеться оцінювати дискваліфікацію гравців "Дніпра".
Для цього є два способи. Перший — шукати випадки у футбольній історії та практиці й порівнювати їх із тим, що сталося. А також — длубатися в регламенті, намагаючись знайти в ньому або підтвердження вірності рішення, або навпаки. Так, мені здається, усі й робитимуть. Чому ні? Я, наприклад, одразу згадав, як навесні 2001-го гравці "Шахтаря" на чолі з Анатолієм Тимощуком, який тоді виконував у команді роль Даріо Срни, ганяли футбольним полем арбітра Василя Мельничука, бо той насмілився призначити у свої ворота 11-метровий. Мельничук тоді таки втік, а потім, відбігши на безпечну відстань, скасував своє рішення. Тому, напевно, й досі керує нашими арбітрами на різних посадах. Можна ще багато чого і про кого згадати, підвести під це теорію змови, звинуватити в усьому підступні задуми відомого "онука української поетеси" тощо. Та чи буде продуктивним отаке, перепрошую, рахування підсрачників, отриманих нашими футбольними арбітрами в останні роки та десятиліття? Хто, кому, коли, за що? Так ми ще більше посваримося, а це потрібно лише нашим ворогам.
Тож пропоную оцінити рішення контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України другим із двох можливих способів. Коли бути точнішим — визнати його законним і справедливим. І надалі вимагати такого ж покарання усім, хто насмілиться бодай доторкнутися до наших непідкупних футбольних арбітрів. Усім без винятку — хоч це футболіст збірної, хоч це гравець "Шахтаря", хоч це кум Андрія Павелка. Тоді нинішнє рішення буде корисне й дозволить припинити футбольне хуліганство. Але для цього важлива ще одна умова. Таким самим суворим і невідворотним, як і для футболістів, які посягнули на арбітра, має бути й покарання арбітрів, що припустилися так званих результативних помилок. Не треба нас дурити — ці "помилки" бачать усі. І для їх виявлення не потрібно бути дипломованим арбітром.
Достатньо просто знати правила гри у футбол. "Допоміг" тій чи іншій команді арбітр — до побачення. Назавжди. У нас на цю роботу черга стоїть на десять років уперед. Плюс у чинних арбітрів постійно підростають діти й онуки. Не пропадемо.
Та чи буде в нас так? Чи справді рішення щодо відсторонення на півроку від футболу Зозулі й Ротаня продиктоване бажанням навести лад і не допустити подібного вже ніколи? Є сумніви. Мені здається, що всередині нашої футбольної влади триває настільки непримиренна внутрішня боротьба — що гірше буде нашим клубам та збірній, то комусь буде краще.
І про футболістів нарешті.
Особисто я ставлюся до обох цих хлопчиків із величезною симпатією. І Рома, і Руслан є відмінними футболістами і порядними людьми. Але цього разу вони виявилися неправі. І я знаю — чому. Їхня команда того вечора була слабша за "Зорю". І саме це призвело до нервового зриву. Якби "Дніпро" в тому матчі грав сильніше — нічого не сталося б. Тому що жоден арбітр не забере перемогу в заздалегідь сильнішої команди, якщо він не повний Вакс. А "Дніпро", на жаль для його гравців і прихильників, був того вечора слабшим. Як "Динамо" було слабшим за "Шахтар" у Львові. Був би рахунок на користь киян — Ярмоленко лише посміявся би зі Степаненка, а не кидався з копняками. Та що Ярмоленко. Сам великий Зідан поліз бити Матерацці, бо відчув — на полі французам італійців не обіграти.
Упевнений — буде ще чимало суперечок на цю тему. Будуть апеляції і заперечення. Не кажучи вже про взаємні звинувачення. Та нам потрібно інше — щоб футбольний закон, як і закон узагалі, був у нас однаковий для всіх. Може, це розпочнеться з футболу? І тоді імена Зозулі та Ротаня увійдуть в історію як імена футболістів, що перші постраждали від нашої надалі чесної і принципової футбольної влади?
11 травня у півфінальному матчі Кубка України з футболу луганська "Зоря" обіграла дніпропетровський "Дніпро" — 2:0 і боротиметься у вирішальному поєдинку за трофей.
Нападаючий "Дніпра" Роман Зозуля участі у грі не брав через дискваліфікацію. Дивився матч у секторі уболівальників "Дніпра". Після фінального свистка вибіг на поле і дав копняка головному арбітру матчу — харків'янину Анатолієві Абдулі. Той призначив сумнівний штрафний, після якого "Зоря" забила переможний за підсумком протистояння м'яч, бо "Дніпро" вдома виграв — 1:0.
Саме Зозуля — головний рецидивіст цієї історії. Капітана "Дніпра" Руслана Ротаня покарали за те, що після гри навмисне кілька разів наступив на ногу Абдулі та його помічникові Анатолієві Жабченку.
На п'ять матчів дискваліфікували захисника "Дніпра" Андерсона Піко. Після зустрічі він ударив футболіста "Зорі" Олександра Караваєва.
Коментарі