— Тебя оккупантом еще не называли? Я не успел выйти из автобуса, а меня уже обозвали. Одел форму сборной России, — скаржиться колезі російський журналіст за день до фіналу Ліги Європи. Чоловіки спілкуються на варшавському стадіоні "Народови". — Самое интересное — я же в Германии живу.
— Поляки вболіватимуть за "Дніпро", бо ви — братні народи. Разом виступаєте в антиросійській коаліції, — каже Енріке, іспанський журналіст.
— Поляки підтримуватимуть іспанців. У складі "Севільї" грає півзахисник нашої збірної Гжегож Крихов'як, — до розмови долучається поляк Марек.
Питаю, за яку команду вболіватиме власник хостелу, в якому я зупинилася у Варшаві.
— Я навіть не знаю, хто там гратиме. А про Крихов'яка вперше чую. Мені баскетбол подобається більше, — каже 2-метровий Войцек.
У день фіналу більшість уболівальників проводять час у Старому місті польської столиці.
— Українська команда справедливо перемогла нас, — каже чоловік із прапором "Брюґґе" у руках. "Дніпро" пройшов бельгійців у чвертьфіналі. — Важко повірити, що команда дійшла до фіналу, граючи всі домашні матчі не в рідному місті ("Дніпро" приймав гостей на стадіоні "Олімпійський" у Києві. — "ГПУ"). Це варте поваги.
Хлопець у білій футболці і джинсах стоїть із табличкою "Тікетс".
— Маю два зайві квитки. Хочу продати їх. Коштують 40 євро, але я прошу 100, — до нас підходить ще один хлопець із подібною табличкою.
— Чув, що до Варшави прилетіли 300 іспанців, в яких немає білетів на фінал. Мабуть, їх краще продавати біля стадіону, а не в місті, — радить поляк в окулярах і темно-синій куртці.
Українські вболівальники йдуть на матч маршем. Дорогою палять кілька файєрів. Ще декілька спалахують після голу Ніколи Калініча на початку гри. Впродовж поєдинку активно підтримують команду — співають гімн України, "Червону руту", хіт про Путіна, скандують: "Дніпро" і "Слава Україні!".
Наприкінці матчу Матеус непритомніє. Перед тим він зіштовхнувся головою з Тремулінасом і зламав ніс. На стадіоні на кілька хвилин запала абсолютна тиша. Коли футболіста кладуть на ноші, вболівальники починають аплодувати. Гравця "Дніпра" відправляють у варшавську лікарню.
За 2 хв. до закінчення матчу запасні "Севільї" починають святкувати перемогу. Підсумковий рахунок — 3:2 на користь іспанців. Чинний переможець Ліги Європи захищає титул. Для "Севільї" це — четверта перемога в Лізі Європи (до 2009-го турнір називався Кубок УЄФА. — "ГПУ").
"Дніпряни" першими отримують медалі. Федецький іде з сином Адріаном. В обох — синьо-жовті прапори на плечах. Президент УЄФА Мішель Платіні вішає медаль на шию хлопчикові. Також вручає нагороду власнику "Дніпра" Ігорю Коломойському.
Тренера "Дніпра" Мирона Маркевича на прес-конференції зустрічають і проводжають оплесками.
— Третій гол самі собі привезли — через брак досвіду, — коментує поразку Мирон Богданович.
Наставник "Севільї" Унаї Емері з'являється опівночі — майже за годину після завершення матчу. Тричі вітає "Дніпро" з гідною грою у фіналі.
— Фіналом задоволені всі, окрім гравців "Дніпра". Бо вони — програли. Ми таких успіхів від своїх клубів ще років 50 не дочекаємось, — каже польський журналіст. — І добре, що у фінал не вийшов пітерський "Зеніт".
О третій ночі іспанські вболівальники все ще святкують перемогу в пабах. Один із них освідчується полячці, ставши на коліно.
Українських уболівальників не видно. Помічаю лише п'ятьох чоловіків, які швидко крокують від історичного центру міста. Один голосно співає гімн України.














Коментарі