Одне з найяскравіших вражень від стадіону, де виступає лісабонська "Бенфіка" — пам'ятник Ейсебіо, найкращому футболісту Португалії минулого століття. Скульптура у людський зріст виготовлена і встановлена з урахуванням усіх сучасних дизайнерських канонів.
Але я не про це. Просто згадалося, що подібних пам'ятників на стадіонах різних країн мені довелося побачити щонайменше кілька десятків. І всі вони є домінантами навколишньої території, визначаючи настрій того, хто потрапляє сюди. Пригадую, як на одному зі стадіонів Англії забобонні уболівальники, йдучи на гру, доторкалися заради удачі до бронзової бутси постаті легендарного футболіста минулого. Від чого ця бутса блищала так само, як блищать певні місця чи не в усіх наших вуличних монументів із кольорового металу.
Подібного пам'ятника футболісту перед українським стадіоном пригадати не можу. Монумент Лобановському перед стадіоном його імені у Києві не пропонувати. Це пам'ятник не футболістові, а тренеру. Та ще й не оригінальний — копія того, що на Байковому цвинтарі. То невже за сто років, упродовж яких, як стверджують львівські ентузіасти, українці грають у футбол, у нас не було чи немає гравців, вартих своєї бронзової фігури перед входом до стадіону?
Звісно, є. Ви самі знаєте їхні імена. А є ж іще місцеві футбольні кумири. Нещодавно прочитав про футболіста із міста Здолбунів. Починаючи від 1914-го, він із зібраною ним командою встиг зіграти з футболістами всіх армій, які в ті неспокійні роки проходили через цей залізничний вузол. Цікаво, що граючи з друзями проти вояків із Польщі, Німеччини, Австрії, Чехії та інших країн аж до самої Англії, цей футболіст пережив Першу світову й громадянську війни. Став ініціатором і найкращим гравцем у повоєнний час. Хіба така людина не гідна монумента перед районним стадіоном?
Упевнений, що такі футбольні легенди є не лише в кожному місті України, а й по селах. То чому ж досі немає перед нашими стадіонами пам'ятників нашим легендарним гравцям? Може, їхній славі заздрять нинішні футбольні "меценати"? Може, це інтриги суперників-невдах? Може, десь у надрах нашої перманентно злочинної влади мають щось проти увічнення видатних футболістів? І не обов'язково померлих — у Португалії стоїть монумент живому Роналду.
Цього не знає ніхто. Тому ризикну висунути власну гіпотезу. Бронзова фігура без цілодобової охорони не простоїть у сучасній Україні й кількох діб. Украдуть, розпиляють і здадуть як брухт кольорових металів. А хто цілодобово охоронятиме бронзові монументи біля стадіонів? І чи зупинить це відчайдухів, готових заради пляшки різати хоч високовольтні дроти?
Тож не буде в нас поки що пам'ятників вітчизняним колегам португальця Ейсебіо. Хіба що з мармуру їх робити, як у Давній Греції. А де взяти той мармур і скульптора? Тому почекаємо. Може, хтось із нинішніх українських юнаків перевершить невдовзі всіх цих португальських "зірок" і заслужить монумент перед "Олімпійським" у Києві. Доти, може, і дроти мідні у нас не крастимуть.
5 
35413
Коментарі