Передноворічними днями до мене, так само як і до інших журналістів, звертаються із проханням визначити найкращих спортсменів минулого року. Справа потрібна і вдячна. Тому, що чемпіонських титулів можна й не здобути, а десятка найкращих за підсумками року буде завжди. Особливо це стосується року, що минає. Він не приніс нашому спорту практично жодного значущого світового чи континентального титулу.
За таких обставин визначати найкращих можна за двома ознаками. Або шукати лауреатів, копирсаючись у протоколах міжнародних турнірів, аби знайти наших серед призерів змагань в одному з численних видів стрільби, боротьби тощо, додавши до цього милі серцю нашого чиновника студентські та галузеві титули чи досягнення інвалідів. Або назвати найкращими просто чемпіонів України.
Чому ні? Чому титул чемпіона України з легкої атлетики, плавання чи боксу не є приводом для національного визнання, а медаль, наприклад, Універсіади, таким приводом є? Чому для того, аби бути вшанованим, нашому спортсменові конче треба "засвітитися" хоч на яких-небудь міжнародних змаганнях?
Чому не називають найкращими в Україні чемпіонів України?
Гадаю, що це принципово хибна точка зору. Згідно з нею українському баскетболістові ніколи не стати героєм, бо нам не "світить" найближчими роками титул європейських чи світових чемпіонів із баскетболу. Те ж саме стосується хокею, тенісу, автоперегонів, лиж, ковзанів і ще низки популярних у світі видів спорту, де наші позиції ще гірші, ніж у футболі (про футбол мовчимо). Виходить, що й займатися цими видами немає сенсу. Краще зайнятися, наприклад, фехтуванням на віниках і стати в цьому "виді спорту" чемпіоном Європи. Отоді тебе й визнають таким, що приніс славу вітчизняному спорту.
Є, щоправда, шлях через закордонні клуби. Хокейні, баскетбольні, де окремі українці здатні себе показати. Але як ті хлопці до закордонних клубів потраплять, коли титул чемпіона України з хокею чи баскетболу нічого не вартий? Чому не називають найкращими в Україні чемпіонів України? Хіба цього не досить?
Гадаю, що ми до цього рано чи пізно дійдемо. Бо вже сьогодні в нас немає чемпіонів Європи і світу у всіх видах спорту навіть на десятку найкращих спортсменів і спортсменок. Коли цих чемпіонів не стане зовсім, тоді ми вимушені будемо повернутися від універсіад і всесвітніх змагань пожежників до нормальних чемпіонатів України. Бо лише в цих чемпіонатах і більше ніде зростуть коли-небудь наші олімпійські чемпіони. Як зростали за часів СРСР, коли титул чемпіона країни був справді почесним.
6 
35413
Коментарі