37-річний Олександр Потульницький — один із найкращих вітчизняних ватерполістів. Учасник Олімпіади-1996 у складі збірної України, він встиг пограти в найсильнішій ватерпольній лізі світу — італійській. Виступав і в російському чемпіонаті. А кар"єру завершив чотири роки тому в Саудівській Аравії. Зайнявся будівельним бізнесом. Зустрілися в моїй квартирі на Оболоні.
На Олімпіаді-1996 збірна України фінішувала одинадцятою серед 12 команд. Чому виступили невдало?
— Через помилки в кадровій комплектації. На кваліфікаційному турнірі в Берліні ми вчинили фурор, пропустивши поперед себе тільки визнаних грандів водного поло — югославів. Але на Олімпіаду тодішній наставник збірної Юрій Дроздов повіз зовсім інших людей. Більшість із них виступала в посередньому українському чемпіонаті. Цього рівня було замало, щоб обіграти фаворитів.
В Італії зустрів нинішню дружину - Оксана приїхала туди працювати моделлю
Як опинилися у словацьких Новаках?
— Одним із лідерів тієї команди був мій земляк Тарас Глушко. Він і наполіг, щоб запросили мене. Зіграв 5 матчів, отримав гонорар тисячу доларів. Словаки запропонували повноцінний контракт, але надійшло запрошення з Італії від "Рарі Нантес". Клуб представляв містечко Больяско на півночі Італії. Платили спочатку 20 тисяч доларів за сезон. За два роки вийшли до серії "А". Але угоду з "Рарі Нантесом" я не продовжив. Надійшла пропозиція з Флоренції. Місцевий клуб був одним із лідерів чемпіонату. Двічі були близькими до чемпіонства, але завершували сезон другими. На наші матчі приходило 5–6 тисяч глядачів. За популярністю з ватерполістами в місті могли конкурувати тільки футболісти "Фіорентини". Футболістів і нас запрошували на всілякі вечірки. На одній з них познайомився з аргентинським форвардом Габріелем Батістутою.
Чому не затрималися у Флоренції?
— Президент клубу хотів зекономити на моїй зарплаті. Мені це не сподобалося. Повернувся до Словаччини, там платили 30 тисяч доларів за сезон. Грав у Лізі чемпіонів. Хоча, може, варто було залишитися в Італії. Якби виступав на Апеннінах 7 сезонів, претендував би на отримання італійського громадянства, вільно пересувався б країнами Євросоюзу. А так навіть нерухомості в Італії не маю. Враховуючи тамтешню дорожнечу, я не мав змоги придбати квартиру або будинок. Та і жив одним днем. Подорожував багато — Австралія, Бразилія, Мальдіви, США. Допоміг матері купити у Львові квартиру. А в Італії зустрів нинішню дружину — Оксана приїхала туди з Києва працювати моделлю.
Чим запам"яталася Саудівська Аравія?
— Із місцевим "Аглі" я двічі виграв срібло тамтешнього чемпіонату. На матчах нас підтримували хор, барабанщик. Захоплювався дайвінгом, у президента "Аглі" був власний дайвінг-клуб. Узагалі багата країна. Учитель-початківець англійської заробляє три тисячі доларів на місяць.
Чому завершили кар"єру?
— Розірвав меніск. У 34 роки після таких травм на серйозний рівень уже не повертаються. Щоправда, встиг ще повернутися до київського "Динамо" і виграти Кубок України. Зараз маю невеликий будівельний бізнес у столиці. Але у басейн все одно тягне.
1969, 17 квітня — народився у Львові
1986 — дебютував у львівському "Динамо"
1989— віце-чемпіон світу серед молодіжних збірних у складі збірної СРСР
1992 — гравець італійського "Рарі Нантес"
1996 — учасник Олімпіади у складі збірної України
2002 — гравець російського "Штурму"
2003 — гравець аравійського "Аглі", завершив кар"єру
Одружений, від першого шлюбу має доньку
Майстер спорту міжнародного класу, провів 63 матчі за збірну СРСР і 72 — за збірну України
2 
1
Коментарі