Як це не дивно звучить для тих, кому за сорок, але більшість сучасних українських підлітків не знає правил гри у хокей. У той самий хокей, що завдяки радянському телебаченню був одним із головних видовищ у 1960–1980-ті минулого століття.
Будь-яка домогосподарка могла тоді назвати імена найкращих хокеїстів. Бо в цьому виді спорту наші були чемпіонами світу, й матчі постійно показували по єдиній програмі телебачення. Останні 10 років радянського хокею неможливо було уявити без київської команди "Сокіл", що посідала високі місця та збирала повні трибуни у столичному Палаці спорту.
Це було майже 20 років тому. Зникла всесоюзна хокейна першість, та й сам хокей зник із українських телеекранів. Пішов у небуття. Ніхто з цього особливо не сумував, не до хокею було. Та спроби тією чи іншою мірою відродити цей вид спорту робилися регулярно. Після кожного виступу національної збірної України на щорічному чемпіонаті світу, де наша команда боролася за "надцяті" місця, кілька днів у пресі й на телебаченні говорили про те, що український хокей слід відродити. І все.
Невеликі трибуни на іграх єдиної української хокейної команди залишаються напівпорожніми
Цього року було зроблено рішучий крок уперед. За підтримки легендарного колись хокеїста Владислава Третяка, який очолює нині хокей у Росії, київський "Сокіл" включили до другої ліги російського чемпіонату, яка чомусь називається "вищою". І поїхала київська команда неозорими російськими просторами вигравати й програвати. Удома ж, у Києві, це виявилося нікому не потрібним. Перші дві домашні гри команди в Палаці спорту мали непереконливий вигляд. Телебачення вони, крім спеціалізованого "Мегаспорту", який часто транслює матчі в запису, не зацікавили.
Нині "Сокіл" грає у Броварах на нещодавно збудованій ковзанці. Невеликі трибуни на матчах єдиної української хокейної команди залишаються напівпорожніми. Хто поїде на хокей до Броварів? Хто взагалі знає про те, що в Києві є хокейна команда? І що буде далі?
Швидше за все, нічого хорошого. Тому що шлях до відродження хокею в Києві, а згодом і в Україні, лежить лише через перемоги, які покажуть по телевізору. Згадаймо, що київська хокейна лихоманка 1970-х–1980-х стала можливою завдяки сенсаційним перемогам "Сокола" на очах у широкої телевізійної аудиторії. Та команда складалася з дуже хороших хокеїстів, серед яких не було жодного киянина. Кияни з"явилися вже потім, коли вся країна побачила перемоги київського "Сокола".
Поки що особливих перемог команда не має. А якщо й будуть, побачити їх можна буде лише у Броварах. А хто туди поїде?
2 
1
Коментарі