Менш як за півтори доби до матчу "Динамо" — "Валенсія" між представниками УЄФА, керівництвом стадіону "Олімпійський" та футбольним клубом "Динамо" були традиційно узгоджені подробиці проведення гри. Це підготовка поля, трибун, роздягалень, місць для преси, маршрути і час прибуття команд, арбітрів та інших відповідальних осіб. Висловивши задоволення роботою української сторони, в УЄФА зауважили: остаточне рішення про те, чи буде гра в Києві, ухвалять керівники цієї організації.
За кілька годин стало відомо: матч у столиці не відбудеться. В УЄФА ніби відчули силу політичного напруження в місті й не ризикнули проводити поєдинок 20 лютого. Це зробили не лише з міркувань безпеки. Видавалося, грати у футбол за 1,5 км від місця бойових дій, де гинуть люди, не лише небезпечно — аморально.
Виникає запитання: а що далі? Де та межа, за якою проведення спортивних змагань під час збройного протистояння стає аморальним? Чи можна в цей час брати участь у стартах за межами України або в регіонах, віддалених від епіцентру сутичок?
Відповіді немає. З одного боку, спортсмен може висловити власну політичну, громадянську чи людську позицію, не вийшовши на змагання. З іншого — він може взяти участь у них і в такий спосіб показати свою позицію.
Складніше з командами, бо туди входять десятки людей із власними поглядами. Вони представляють регіони, де думки жителів про те, що відбувається, — різні, часом дуже різні. У такому випадку запитання також залишається без відповіді.
Отже, буває, що спорт і політику не можна розділити, хоч би як цього теоретично хотілося. І це нормально, бо спортсмени виступають не у вакуумі — у країні, що зазнає чи не найбільшої кризи за свою історію. Або представляють цю державу за кордоном.
Добре пам'ятаю 1973 рік. Футбольна збірна СРСР відмовилася їхати до Чилі та грати на стадіоні, де донедавна тримали заарештованих. ФІФА вирішила, що проводити матч можна, і зарахувала радянській команді поразку. Хочеться вірити, що за 40 років світ змінився. І тому грати у футбол та проводити інші змагання спортсмени погодяться лише там, де немає війни і де не вбивають людей. Сподіваюся, коли ці рядки надрукують, в Україні буде так.
4 
1
Коментарі