39-річний Василь Сачко — головний тренер полтавської "Ворскли". Він не любить спілкуватися з пресою. Тому інтерв'ю призначали кілька разів. Зустрічає у своїй тренерській кімнаті на стадіоні. Каже, що приділить 10 хв. Розмовляємо півгодини.
В останньому матчі чемпіонату (розмовляли до суботньої гри з "Іллічівцем. — "ГПУ") "Ворскла" вдома не перемогла "Металіст" — 0:0. Харківська команда давно має проблеми — не лише ігрові. Тож результат можна вважати невдалим для вас?
— Ні. Ми грали з сильною командою, яка за добором футболістів входить у четвірку найкращих у країні. Коли зайшов у роздягальню — хлопці сиділи засмучені, наче програли, а "Металіст" радів здобутому очку. Це означає, що ми ростемо.
Один з лідерів "Ворскли" Артем Громов викликався до збірної на вересневий матч проти Словаччини. У жовтні його в списку Михайла Фоменка не було. Артем тепер грає гірше?
— Певний спад форми у Громова наявний. Але не пов'язував би цього з викликом до національної команди. Артем "випав" на певний час через хворобу. Його роботою на тренуваннях я задоволений. Видно, що зростає, загартовується у футболі. Хотілося б стабільності від нього, але гравцям властиво десь виступити краще, а десь гірше. Безумовно, від Артема ми чекаємо більшого. Знаємо його потенціал. Громова знають і наші суперники, тому діють проти нього по-іншому.
Артем Громов та Олег Міщенко — найперспективніші гравці "Ворскли"?
— Неправильно буде когось виділяти. Безумовно, Міщенко і Громов мають потенціал. Але не вистачить пальців двох рук, щоб перерахувати інших наших талановитих виконавців, які свій рівень підтверджують на полі: Даллку, Дедечко, Турсунов. Якщо помітили, то в нас в ігровому плані зростають захисники — Сапай, Пердута. Ці хлопці здебільшого виконують чорнову роботу. Комусь її не видно, але наш тренерський штаб усе помічає.
"Ворскла" змушена відпускати найкращих футболістів до топ-клубів — П'ятова, Безуса, Селіна. Вам як тренеру важко миритися з цим?
— Філософія нашого керівництва — зберігати гравців та розвивати "Ворсклу". Це співпадає і з моїми поглядами. За своїх футболістів ми боротимемося і не дозволимо іншим клубам їх просто так забирати. Та деякі переходи неминучі. Якщо хтось своєю грою заслужив запрошення від топового клубу, то як можна забрати мрію у спортсмена, стримати його? Якщо виконавця не відпустити, то може втратити мотивацію і будуть великі питання до його тренувань та гри. Зрештою, будь-яка людина будує своє життя, має свої завдання в ньому і перешкоджати їх реалізації не можемо.
Клуб розвиватиметься, спираючись на своїх вихованців?
— Полтавський футбол розвиватимемо в першу чергу. Звертаємо увагу на виконавців з усієї області. Хлопців привозять, вони проходять у нас тестування і, якщо все добре, залишаються працювати. Звісно, коли перед клубом ставлять певні задачі, то неминуче запрошення й інших гравців. Коли потрібне посилення, ми проглядаємо в першу чергу українських виконавців. Іноземці, якщо і будуть, то виключно ті, хто сильніший за вітчизняних.
Влітку загинув президент клубу Олег Бабаєв. Тепер більше працюєте з власником "Ворскли" Костянтином Жеваго. Які проблеми виникають?
— Тільки одна: Бабаєва ніхто не замінить. Він завжди був з командою, був її душею, дуже багато робив для "Ворскли". Своєю появою на тренуваннях і особистими зустрічами з футболістами давав величезний заряд, енергію. Та ми не в силах нічого змінити. Костянтин Жеваго не завжди може бути поруч. Але регулярно цікавиться справами команди. З власником клубу після кожної гри зідзвонюємося. Йому дійсно цікавий футбол. Та найголовніше, Жеваго — людина слова. Виконує все, що обіцяє. Так, у нас не бюджет "Шахтаря" чи "Динамо", але він у нас стабільний. І це заслуга нашого керівника.
Наскільки важлива для вас суспільна думка, критика — читаєте все, що про вас пишуть у газетах?
— Зараз у футболі розбираються всі — водії, двірники. І в кожного своя думка. Та я спілкуюся з людьми старшого віку, які знаються на футболі. Їхня точка зору — найважливіша. До критики ставлюся нормально, а як без неї. Ми що, не помиляємося? Якщо щось погано, то дійсно, навіщо це приховувати і казати, що все добре? Та є такі люди, які тільки і чекають, щоб "Ворсклі" було погано. Коли добре — мовчать, а як тільки невдалі матчі, то починають критикувати. Хоча якраз у такі моменти команда найбільше потребує підтримки.
Вам легше грати з середняками чи лідерами чемпіонату?
— Немає відповіді на це запитання. Звісно, будь-яку команду на лідерів не треба налаштовувати. Якщо подивитися, то з "Шахтарем" цього сезону і проти "Динамо" минулого ми грали пристойно. Але багато очок втрачаємо у матчах проти команд, рівних за потенціалом. Це треба виправити, якщо хочемо вирішити завдання — виступити краще, ніж минулого сезону ("Ворскла" фінішувала на восьмому місці. — "ГПУ").
Під вашим керівництвом команда часто грала в два форварди. Для вас це оптимальна схема?
— Під кожен матч ми підлаштовуємося. З сильнішим суперником — в одного форварда, з іншими можемо і з двома нападниками. Для нас важливіше, щоб хлопці розуміли, що від них вимагають на полі. Завжди акцентуємо увагу на флангових гравцях, відборі м'яча і пресингу. Футболісти знають, що і як мають робити. Не завжди в нас усе виходить, бо можливо, бракує в деяких моментах виконавської майстерності. Зірок у нас немає, але є характер і бійцівські якості.
Як будуєте стосунки з суддями?
— Багато нарікань і питань до них буває, як у людини, а тим більше, як у тренера. Буває, щось хочеться сказати, але це — емоції. Завжди переслідую єдину ціль — захистити свою команду. То потім по телевізору дивишся, а воно там на полі нічого і не було або навпаки. Cтараюся оминати тему суддівства. Потрібно просто забивати м'ячі, і тоді не буде жодних питань.
За два роки після закінчення кар'єри гравця сильно змінилися?
— Відчуваю, що так. Ситуація змусила, бо питають по-іншому. Раніше думав тільки про себе — як налаштуватися на матч, правильно харчуватися, бігати. Зараз думаю за всю команду, відповідальність більша. Буває, після невдалих ігор приходиш додому і починається безсонна ніч. Думаєш, що зробив правильно, а що — ні? Чому не так грали, чому пропустили чи не змогли забити? Купа питань, на які треба дати відповіді. І в них треба бути справедливим та об'єктивним до команди.
Матч, що найбільше сподобався за останній час?
— Ліга чемпіонів, "Парі Сен-Жермен" — "Барселона" (французи перемогли 3:2. — "ГПУ"). Була цікава атакувальна гра у виконанні обох команд. А от в обороні іспанці чимало помилялися.
Працював у відділі боротьби з наркотиками
Василь Сачко народився в селі Старомлинівка Великоновосілківського району на Донеччині. З дитинства вболівав за "Шахтар". Улюбленим гравцем був Віктор Старухін. Першим клубом стала "Шахта Україна" з міста Українськ. У любительській команді майже не отримував зарплати. Тому влаштувався в міліцію — у відділ боротьби з наркотиками.
В сезоні 1997/1998 Віктор Грачов очолив сімферопольську "Таврію" і запропонував Сачку спробувати себе у вищій лізі. Форвард виступив у п'яти матчах. Перейшов до друголігового "Осколу" з міста Куп'янськ на Харківщині. У 28 іграх забив 13 м'ячів та отримав запрошення від "Волині" з Луцька. Там провів найрезультативніші роки в кар'єрі: у 148 матчах забив 57 м'ячів. Два роки грав у "Кривбасі", а 2008-го перейшов до "Ворскли". 2009-го у фіналі Кубка України забив переможний гол у ворота "Шахтаря".
Захоплюється риболовлею, шахами, більярдом та боулінгом.
Дружина Наталія та 11-річна донька Карина живуть у Луцьку.
4 
1
Коментарі