Збірна грає краще, коли від неї нічого не чекають: 21:45, Хорватія - Україна

Становище Андрія Шевченка майже безпрограшне. За чотири місяці, які відділили останній матч збірної України від сьогоднішнього, в українському футболі не сталося нічого, що давало б нам якісь шанси на "Максимірі". Це всім зрозуміло. Відповідно – нічого особливо вимагати з тренерського штабу. Нинішній Шевченко не зіграє в атаці, а Тассотті – в обороні.

Вищевказані шанси ми поступово знищуємо самі. Хочемо грати на рівних із Хорватією, але керуємося не вибудовуванням системи дитячо-юнацького футболу, а полемізуємо про формат наступного сезону в УПЛ. Тобто – починаємо з наслідків, а не причин.

Ми не маємо достатньої кількості футболістів практично на кожну позицію, але не можемо знайти спільної мови з провідним захисником країни, який зупиняв Лукаку та Дієго Косту, а сьогодні міг би поставити шлагбаум перед Манджукичем.

Ми усі волаємо про те, що будь-якому перспективному футболісту з українським паспортом треба їхати за кордон, подалі від цього паралізованого чемпіонату. Вони їдуть. Але не грають. І це стає нерозв'язаною проблемою для Шевченка-тренера. Шевченко-гравець її вирішував. Сидів на лаві запасних у "Мілані", проте справно забивав за збірну.

Восени у центрі поля ми мали сильного та прогресуючого футболіста, який грав на позиції опорник. Але саме його, не зіркових наших флангових, найбільше боялися тренери суперника. Нині цей опорник не виправдав надій у матчах 1/16 фіналу Ліги Європи та "привіз" гол у останньому поєдинку чемпіонату України.

Ми хочемо грати в контроль м'яча, але Модрич сьогодні одягне "картату", не "синьо-жовту", футболку.

Проте не для того країна здригається від подій на Харківщині та в центрі Києва, щоб закінчити цей текст прямо зараз.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко забив з офсайду, Косовський – ні: історія матчів між Хорватією та Україною

Тому що збірна України краще грає тоді, коли від неї нічого не чекають. Коли завчасно їй записують три очки, вона програє Північній Ірландії і ледь переводить подих від понівеніченої травмами Фінляндії.

Тому що всі ці Модричі, Ракитичі, Манджукичі, Брозовичі, Баделі краще грають у клубах, ніж у збірній. І це логічно, бо тренер у хорватів – так собі. А Коноплянка навпаки – тільки у збірній і відводить душу.

Тому що Модрич нині грає так, як виглядає - кволо. Насамперед, у фізичному плані. Тому Зідан не дає йому дограти матчі до кінця.

Тому що нам потрібно вивести хорватів із зони комфорту. За таких умов – точно будуть нелегітимні удари по ногах. Арбітр може кілька разів закрити на це очі і не лізти за карткою.

Шевченко дещо спростив нам завдання у прогнозі стартового складу на матч.

П'ятов – Бутко, Ракицький, Ордець (Кучер), Матвієнко – Степаненко, Ротань (Сидорчук) - Ярмоленко, Коноплянка, Коваленко – Кравець.

Що там у хорватів? А от що.

×