"Ви ходите на футбол. Ми ходимо на "Уніон" — наклейку з таким написом дарує англієць Марк, який живе у Берліні і є фанатом "залізних".
"Уніон" — скромна берлінська команда без гучних титулів, але з унікальною історією та відданими прихильниками. Клуб виступає у другій бундеслізі. "Залізні" могли претендувати на підвищення у класі цього сезону, але серія невдач відкинула команду ближче до середини турнірної таблиці.
Фанати зізнаються, що мріють про бундеслігу, але всього на один сезон. Їх лякає надмірна комерціалізація футболу.
"Я жив на півночі Англії і ходив на матчі "Сандерленда". Загалом я відвідав десь 70 англійських стадіонів, але "Уніон" — це феномен. Атмосфера на матчах команди просто неймовірна. На "Альте Ферстерай" можна вболівати стоячи. Дивитися футбол сидячи на стадіоні — це те саме, що по телевізору".
Марк разом з групою однодумців веде сайт "Уніона" англійською мовою.
"Спочатку я просто писав блог. Думав, що за рік я закину це діло. Для мене воно було виправданням перед дівчиною, чому я кожні вихідні ходжу на футбол. Але до мене зверталися люди і казали, що пишу цікаво, але оформлення і моя граматика — це лайно. Я спочатку не знав мені ображатися чи дякувати за критику. Сказав, добре, тоді допоможіть зробити краще. Так виник проект "Уніон" in English". Цікаво, що нас читають навіть німці".
Марк ще жодного разу не був на матчі першої бундесліги.
"Коли наш сайт став популярним, ми почали хвилюватися якби це не нашкодило клубу. Останнім часом стає модним вболівати за "Уніон". Сюди приїжджають з інших країн, щоб на власні очі побачити футбольний рай. Наприклад, в Англії зараз квитки на матчі прем'єр-ліги коштують так само, як вік-енд в Німеччині включно з дорогою, проживанням та тікетом на матч".
"Альте Ферстерай" вміщує більше 20 тисяч вболівальників. 17 тисяч розташовуються на трибунах без сидінь. Зазвичай вболівальники приходять на стадіон за годину до стартового свистка.
По дорозі заходять на пиво та сосиски у кафе чи їдять безпосередньо біля арени. Якщо матч не відноситься до категорії з високим ризиком (шкала 1-4), то пиво дуже навіть алкогольне. Його подають у стакані у кольорах клубу. Їжа смачна і доволі дешева. Яток так багато, що черги, якщо і є, то швидко рухаються.
Сувеніри продають клуб і вболівальники. Фанати так зароблять кошти на діяльність своїх фан-груп.
Цього понеділка "Уніон" на "Альте Ферстерай" приймав головного аутсайдера другої бундесліги "Енергі" з Коттбуса. Лише кілька вільних місць було на "сидячій" трибуні. Загалом стадіон нагадував бурхливе червоне море (кольори обох команд червоно-білі).
Перед виходом команд на поле всі фанати заспівали гімн "Уніона" написаний відомою німецькою панк-виконавицею Ніною Хаген у 1998-му році.
Атмосфера матчу була на рівні Ліги чемпіонів. Фанати не замовкали не тільки всі 90 хвилин, а ще довгий час після гри.
"Команда не може вигравати всі матчі. Головне, це боротися за перемогу. Якщо футболісти не будуть демонструвати волі і будуть клеїти дурня на полі, то фанати мовчатимуть. А це найгірше, що може бути," - розповідає Ларс Шнель, який відповідає в "Уніоні" за роботу з уболівальниками.
"Але проти суперника ми звірі" — жартує Ларс.
Також варто відзначити гостьовий сектор. Коттбусці пропустили два м'ячі, арбітр Деніз Айтекін вигнав тренера команди, але фанати продовжували так саме енергійно кричати "Коттбус, Коттбус" і вболівати.
Після матчу щасливі вболівальники "Уніона" до хрипоти у голосі горлали гімн команди у метро. Можна було подумати, що сьогодні їх команда щонайменше завоювала путівку в першу бундеслігу, де вони так мріють пограти один сезон.
3 
35413
Коментарі