Уругвай спровокував масові самогубства в Бразилії

У 1950 році Бразилія вперше приймала Кубок світу з футболу і вважалася явним фаворитом турніру. Особливістю першості було те, що в ньому не було фінального матчу - чемпіон визначався в круговому турнірі чотирьох найкращих команд.

Фактично фінальним став матч збірних Бразилії і Уругваю, в якому бразильцям було достатньо зіграти внічию.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Футбольний матч спровокував війну

В країні все було готово до свята - написана переможна пісня, заготовлена розважальна програма, відлиті золоті медалі, і навіть президент ФІФА Жюль Ріме приготував промову саме до перемоги бразильської збірної.

Однак 200 тисяч глядачів, що зібралися 16 липня 1950 року стадіоні "Маракана", тріумфу не побачили.

Перший тайм, під кінець якого рахунок не було відкрито, загального оптимізму не похитнув. А гол Фріаса, забитий на третій хвилині другого, його остаточно зміцнив.

Бразильці є бразильці: ведучи в рахунку в матчі, де їм потрібна була всього лише нічия, вони продовжували атакувати, не надто турбуючись про тили. Їх тренер Флавіу Коста спробував було перебудувати гру, відтягнувши назад одного з нападників, Жаіра, але той чи то не почув, чи то не захотів почути вказівок від кромки поля - і схема у господарів так і не змінилася. А уругвайці тим часом намацали у суперника слабку ланку в особі лівого півзахисника Бігоде, який не надто переймався опікою правого крайнього суперників Альсідеса Гіджи. Черговий промах Бігоде закінчився для бразильців плачевно: отримавши пас від Варели, Альсідес Гіджа обіграв опонента і навісив в центр на Ск'яффіно, який головою відправив м'яч у ворота.

Грати залишалося 19 хвилин, і тепер бразильцям ризикувати не можна було: потрібно зберегти нічийний рахунок. Яке там! Господарі продовжували атакувати, уругвайці відповідали тим же, і на поле пішов справжній відкритий футбол. Хвилин за десять до фінального свистка Жюль Ріме покинув центральну ложу "Маракани" і почав спускатися до поля, все ще вважаючи, що йому належить вручити Кубок світу капітанові бразильців Аугусту. Коли старий президент ФІФА дістався до бровки, все змінилося на 180 градусів.
Ріме так і не побачив гол, який кинув у шок всю Бразилію. На 81-й хвилині матчу Альсідес Гіджа знову залишив не при справах нещасного Бігоде, але передачу, яку очікувала бразильська оборона, на цей раз робити не став, а змістився в центр і несподівано з гострого кута пробив у ближній кут. Воротаря Барбозу удар застиг зненацька.

Замість карнавалу Бразилія занурилася в траур. Першого Кубка світу вона мала чекати ще вісім років. Ніхто ще не знав, що в дитячій команді "Бакінью" з містечка Трес Корасоес, що в штаті Мінас Жерайс, вже ганяє м'яча 9-річний хлопчик на прізвисько Газоліна (Бензин). Пізніше він змінить його на Пеле.

Гравці бразильської збірної, яка зазнала поразки, до кінця життя піддавалися гонінням за невдачу 1950 року.

Наприклад, воротареві Барбозі, якого оголосили одним з головних винуватців поразки, навіть 40 років по тому бразильські футбольні функціонери забороняли коментувати матчі збірної країни по телебаченню.

×