"Шевченко має футбольний інтелект. Він добре підготувався до тренерської роботи"

5

Олександр Старков – латвійський тренер. З ризьким "Сконто" 12 разів вигравав національний чемпіонат. Зі збірної грав на Євро-2004.

Стежите за українським футболом?

- Я люблю футбол, грав у нього, був тренером тривалий час. Я весь у футболі. Намагаюся слідкувати за всіма футбольними подіями. Не можу сказати, що український футбол для мене пріоритетний, але я в курсі справ.

Особлива увага – збірній України. Її тренує Андрій Шевченко – людина, яку у футбольному світі знають всі. Дуже йому симпатизую, і радий за результати.

Чому у Шевченка виходить?

- Чому людина досягає успіху в житті? Бо має інтелект. Коли Шевченко був гравцем, то завжди був вимогливий до себе. Ці якості дозволяють вдосконалюватися та постійно рости. Ставши тренером, Шевченко багато чого вивчив. Помітно, що він добре підготувався до цієї роботи.

 

Євро-2004. 16 учасників. І головна сенсація – Латвія. Як так сталося?

- У кожної команди, особливо в збірних, є свій пік. Багато команд можуть пропустити цей пік через низку причин, а ми використали таку можливість. У 2004 році був наш час. Ми вчасно вхопилися за свій шанс.

У команди має зростися певна вертикаль по часу для успіху: президент, тренер, гравці. Нам вдалося використати ці обставини. Навіть після Євро-2004 наша команд була ще на хорошому рахунку протягом декількох років.

У нас за всю історію вісім гравців зіграли понад 100 матчів за національну команду. Це говорить про те, що вони вигравали конкуренцію, були стабільні. Завдяки цьому можна було тримати рівень збірної.

Могли на Євро-2004 вийти з групи?

- Коли ми обіграли Туреччину у стикових матчах та вийшли на Євро, була ейфорія. За пару місяців до старту Євро я сказав гравцям, що якщо ми в Португалії, яка приймала фінальну частину, зіграємо погано, про вас ніхто не згадає. Все одно потрібно доводити на Євро свою конкурентоздатність.

У нас була дуже складна група: Чехія, яка була найбільш граючою командою Європи у той час, Нідерланди та Німеччина. Ми змогли підготуватися. Гравці дуже серйозно підішли до цього турніру.

Завжди можна зіграти краще. Але ми виглядали гідно у всіх матчах – нічия з німцями, програш Чехії у один м'яч, Нідерландам – у три.

Що на таких турнірах виходить на перший план: досвід, майстерність , мотивація?

- Все разом. Не так давно тренер "Ліверпуля" Юрген Клопп сказав, що середовище в команді важливіше за підготовку. З цим важко не погодитися. Потрібна наявність командного середовища, лідерів, сильних гравців. Навіть якщо гравець ледачий, то колектив змусить його працювати заради команди. Якщо є така обстановка в всередині, то все інше доповниться.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Шевченко дуже вимогливий у роботі. Але проблем з ним немає жодних"

Що відчуває тренер, коли їде на такий великий турнір вперше?

- Страху точно не було. Якби був, то ми б у Португалії нічого путнього не зробили. Всі - гравці, масажисти, лікарі, вболівальники, журналісти дивляться на головного тренера. Якщо у нього є впевненість, тоді йому вірять та йдуть за ним.

Якби вам знову вдалося поїхати на великий турнір збірних, то результати команди могли б бути кращими?

- Це питання не має відповіді. Можна мріяти, говорити що завгодно, але перевірити не можна. За чотири роки вже нова команда. Мають бути сильні голкіпери, три-чотири лідери, два-три футболісти, які можуть вирішити гру.

Маріс Верпаковскіс у 2004 році ще був молодим гравцем, голодним до футболу. За чотири роки він вже змінився. Змінюється конфігурація команди.

У 2010 році ми мали рейтинг ФІФА вищий, ніж 2004-го. У нас були стабільні результати. Ми в групі сперечалися за право грати у плейоф із Грецією, але в гостях програли - 2:5, хоча перемагали - 2:1 по ходу першого тайму. Потім греки перемогли Україну та поїхали на Кубок світу.

 

Сьогодні УЄФА розширює кількість учасників Євро. Це збільшує шанси Латвії поїхати на турнір?

- Сьогодні Латвія не може похвалитися якісними гравцями. Історія збірної –це не пряма лінія. Вона йде вниз або піднімається нагору. Ті ж іспанці 44 роки не могли виграти ані Євро, ані Кубок світу. Потім прийшли перемоги та команда знову почала змінюватися. Сьогодні вони не нагорі.

Потрібно сподіватися, що ситуація зміниться. Юнацький футбол у нас організований добре. Багато команд та академій, багато дітей займається футболом. Цей вид спорту популярний в країні.

Після покоління Верпаковскіса, Пахаря, Степанова, Лайнзанса нових яскравих гравців у Латвії немає. Чому?

- Гравці виховуються в клубах. Відповідно - в клубах не ведеться, або ведеться недостатньо, робота над зростанням талановитих гравців. Потрібен клуб, який працюватиме за сучасними стандартами з виховання гравців.

Коли ми поїхали на Євро, то 70 відсотків гравці із заявки були вихованцями "Сконто". Ми, тренери, багато вчилися та їздили на стажування. Інтереси "Сконто" та збірної Латвії були спільні. Ми рухалися разом. Буває не завжди так. Це була ідеальна модель, її зараз важко повторити.

Коли "Сконто" грав проти "Барселони", то я мав можливість бути певний час в іспанському клубі та бачити роботу зсередини. Коли грали проти італійських клубів, був такий самий досвід. Для тренера важливо знати тренди, які сьогодні приносять успіх. У нас не ростуть якісні гравці. Без них жоден тренер, жоден тактик нічого не зможе досягти.

Сконто у Кубку Співдружності грав проти київського "Динамо" Валерія Лобановського. У вас були розмови з ним?

- На жаль, з ним грунтовно поспілкуватися не вдалося. Але його методи і підходи використовував у своїй роботі, як і інші тренера з пострадянського простору і команд Європи.

 

Майже 15 років в одному клубі, Сконто" - не забагато?

- Раніше говорили, що тренерові для того, щоб зрозуміти стан справ у команді, потрібно три роки. Перший рік він придивляється до команди. У другому році стабілізує селекцію, склад. А на третій рік вже може давати результат. Зараз все швидше. Часу тренеру не дають взагалі

У мене був президент клуба, який постійно мене мотивував. Мали завдання - не тільки виграти черговий раз чемпіонат, але і підготувати гравців для збірної Латвії, продати їх за кордон. Мар'ян Пахар пішов до "Саутгемптона", Ігор Степановс - "Арсеналу", Юрій Лайзанс - ЦСКА. Крім того, я працював зі збірною Латвії. Мені не було нудно, мав чим зайнятися.

Маріс Верпаковскіс грав у київському "Динамо". Наскільки він там реалізувався?

- Мені важко сказати. Я з Марісом працював 2-3 роки. Йому був потрібен час, щоб влитися в нову команду. Мав характер, потенціал. Для Латвії він - один із найсильніших гравців. Маріс провів понад 100 ігор за збірну , забив понад 30 голів. Виходить, що забивав у кожній третій грі. Це хороший показник для гравця збірної Латвії. Він багато давав клубу та збірній.

 

В Україні Віктор Скрипник має хорошу прессу . Минулого сезону він працював у Латвії, де став чемпіоном із "Ригою". Які у нього перспективи?

- Він має німецький тренерський досвід, футбольний інтелект на високому рівні.

"Рига" – це клуб, де часто буває зміна тренера. Скрипник прийшов в команду по ходу сезону та зробив її чемпіоном. Це солідний та серйозний тренер.

Наскільки змінився футбол з 90-х початку 2000-х порівняно із нинішнім?

- Кожен Кубок світу або Євро - відображення футболу. Є тренди, які змінюються, а є вічні. А вічні – це команда гра, швидкість, індивідуальна майстерність. В цьому плані ніщо не може змінитися.

Французи на останньому мундіалі показали, що у них не було домінування у плані контролю м'яча. Вони володіли м'ячем менше за суперників, але стали чемпіонами. Кожен тренер має знаходити родзинку в команді.

Греки виграли Євро-2004. Хоча тоді у футбол найкраще грала Чехія, яку вони пройшли у півфіналі.

 

Ваш улюблений чемпіонат?

- Італійський. Уболіваю за "Мілан", попри те, що у команди непростий період. Із тренерів подобається Джан П'єро Гасперіні. Його "Аталанта" показує дуже цікавий футбол.

Готові бути тренером далі?

- Я зараз працюю у Федерації футболу Латвії, в департаменті збірних. Там цілий спектр роботи. Але я одночасно проводжу тренування із 12-16 річними гравцями. Подобається бути на полі зі свистком, передавати власний досвід. А далі буде видно. Я відкритий до пропозицій.

×