- Андрій, що заважало "червоним" не доводити своїх уболівальників до стану напівнепритомності і так же результативно виступати зі старту?
- Поняття не маю. Та і що тепер ворушити минуле? Головне, що коли запахло смаженим, команда зуміла узяти себе в руки і добути необхідні перемоги. Тепер уже не важливо, з якого місця виходити з групи у Лізі чемпіонів. Важливо - вийти. Дві перемоги є, потрібна ще одна.
- Компанія, в якій опинився ваш клуб, зовсім не виглядала смертельно небезпечною...
- Напевно, і ми десь недооцінили суперників. Після того, як удесятьох відстояли нічию у Порту, були упевнені, що в домашній зустрічі з "Марселем" все складеться чудово, і проблем не виникне. Помилялися! Вже і не знаю, чому, але у "Ліверпуля" того вечора буквально все з рук валилося. Це була, мабуть, наша гірша гра в сезоні. А вже після поразки від турок відступати далі було просто нікуди. Слава богу, перемога над "Бешикташем" з рахунком 8:0 повернула команді упевненість в своїх силах, а успіх в поєдинку з "Порту" її закріпив.
- Можливо, гравців додатково підстебнув галас в британській пресі навколо імені Бенітеса? У іспанця, кажуть, нині не найкращі відносини з американськими акціонерами клубу.
- Я, відверто кажучи, до кінця не в курсі того, що відбувається в клубних кулуарах. У газетах-то можуть написати все, що завгодно, але дійсне положення справ знають лише дві людини - тренер і президент. Хто там має рацію, хто винен, не беруся судити. Не володію інформацією. Проте не думаю, що вся ця метушня яким-небудь чином позначилася на наших виступах. Команда-то тут, що не кажіть, пристойна, півроку назад у фіналі Ліги грала, і було б не дуже красиво з нашого боку спіткнутися вже на груповій стадії. Ми хочемо пройти якнайдалі - ось вам і пояснення метаморфози, що трапилася з "Ліверпулем". Газетні "качки" тут ні при чому.
- Вже відчуваєте себе своїм хлопцем в "Ліверпулі"?
- Не знаю, як щодо "свого хлопця", але, загалом, не скаржуся. Своїм нинішнім положенням в команді, якщо прийняти до уваги, що я тут всього чотири місяці, цілком задоволений. Граю регулярно, з тренером і хлопцями відношення хороші. Загалом, все нормально.
- У деяких клубах існує негласне правило, згідно якому старожили на перших порах беруть шефство над новачками, - допомагають радою, вводять в курс справи. У "Ліверпулі" така практика поширена?
- Ні. Футболісти сюди, як правило, приходять майстрами, що вже сформувалися, дорослими людьми, які няньок не потребують. Якщо у мене виникають якісь питання - питаю у хлопців, у адміністрації. Немає проблем. Але щоб хтось мене опікав, кудись направляв - такого немає.
- А як успіхи в англійській мові?
- Вже краще, ніж літом (сміється). Але до досконалості ще далеко. Беремо з дружиною уроки вдома - регулярно вчитель приходить. Багато що вже розумію, але пояснюватися з місцевою пресою поки не пробував. Бенітес говорить, що прогрес наявний. Та я і сам це відчуваю. Практика-то є.
- Крихітний синуля дає спати ночами?
- Спасибі Юлі, моїй другій половинці - оберігає мене. Вона розуміє, коли я потребую відпочинку, і прагне створити для цього всі умови. Якщо малюк вередує, бере його на руки, йде в іншу кімнату і там вколисує.
- Ім"я синові вже вибрали?
- Так. Він у нас, як і татко, Андрій (сміється).
- Ви вже, мабуть, обговорили з одноклубниками результати жеребкування наступного чемпіонату світу?
- Звичайно, адже з деякими з них досить скоро належить опинитися по різні сторони барикад. Що і говорити, групка у нас підібралася неслабка, але англійці говорять: могло бути і гірше. Якби на місці хорватів опинилися, допустимий, німці, італійці або французи. Природно, результат недавнього матчу на "Уемблі" додає додатковій пікантності новим зустрічам британців з "клітчастими", але мені здається, другий раз на одні і ті ж граблі Англія не наступить.
- Україні в цій "групі смерті" щось світить?
- Чому ні?! Так, буде важко. Але якби нам дісталася не Хорватія, а Німеччина, було б ще важче. Збірну України такими "милостями" долі не здивуєш. У відборі першості Європи чемпіон і віце-чемпіон світу випали, тепер - англійці з хорватами. Нічого не поробиш, треба грати. Добре, що час, щоб переварити те, що трапилося в минулому циклі і як слід підготуватися до нових випробувань, у нас є.
- У Росії жартують, що після царського подарунка росіянам тепер хорвати просто-таки зобов"язані протягнути руку допомозі і іншим братам-слов"янам - українцям.
- Як же, читав в Інтернеті (сміється). Це ж треба було трапитися такій долі, щоб половина суперників росіян, ніби по спадку, дісталася Україні! Але якщо серйозно, на сторонню допомогу сподіватися недалекоглядно. Самостійно потрібно вирішувати свої проблеми. У цій групі всі втрачатимуть очки, і неодноразово. Нашій збірній важливо не оступатися там, де це в принципі неприпустимо, - в матчах з Казахстаном, з Андоррою.
- У Англії відчувається смуток з приводу провалу збірної країни в кваліфікації Євро-2008?
- Вже не дуже. Перші дні після поразки від хорватів дійсно все довкруги були пригнічені, преса нещадно лаяла гравців і тренерів збірної. Але зараз футбольна Англія поступово відходить від трауру і перемикає увагу на Прем"єр-лігу. Благо і там пристрасті киплять неабиякі.
- Під час виїзних матчів "Ліверпуля" ви як і раніше ділите готельний номер з довгов"язим форвардом англійської збірної Пітером Краучем?
- Вже ні. Тепер мій сусід - ізраїльтянин Бенаюн.
- Як, цікаво, він сприйняв сенсаційну перемогу своїх одноплемінників над командою Росії?
- Йоссі, здається, був здивований не менше мого. Адже він в збірній Ізраїлю беззаперечний лідер, капітан, а з росіянами через травму зіграти не міг. Бенаюн, як мені здалося, не дуже-то вірив в успіх своєї збірної, якій начебто вже нічого і не треба було. Але, само собою, результат матчу в Тель-Авіві його дуже обрадував.
- Україна у відбірному турнірі, що завершився, виступила не краще за ізраїльтян. Якщо двома словами, яка причина цієї невдачі? Вся справа в кошмарній долі з жеребом?
- Не тільки. Безумовно, Італія з Францією - це корифеї футболу, змагатися з ними на рівних дуже важко. Але в тому, що збірна України достроково вийшла з боротьби за вихід у фінал, ми винні самі. Дуже вже часто помилялися в простих ситуаціях, а суперники нас за ці огріхи строго карали. Фатальною для нас стала осічка в Тбілісі. Не пропусти ми від грузин гол на останніх секундах - і все могло обернутися інакше. Проте ми зіграли внічию і самі себе викреслили з числа претендентів заповітної путівки. Образливо, звичайно. Але сподіватимемося, що цей урок піде на користь.
Джерело: www.championat.ru
×
![]()
3 
4166
Коментарі