Нічия у Загребі з голом Шевченка: як збірна України грала з Хорватією у відборі на Кубок світу-2010

9 жовтня збірна України зіграє у Києві ключовий матч кваліфікації на Кубок світу-2018 проти Хорватії. Згадаймо, як раніше складалися зустрічі суперників.

 

Відбірковий турнір на Кубок світу-2010 склався для України досить напружено.

Потрапивши в непросту групу, де основними конкурентами в групі були Англія і Хорватія, українці змогли вийти у плей-оф, де поступилися Греції.

А матч з хорватами, став одним з найбільш видовищних поєдинків того відбіркового циклу. Чотири голи, дві штанги воріт Андрія П'ятова і гіркий осад після нічийного результату в Загребі.

Початок матчу не віщував для нашої команди нічого хорошого. Младен Петрич зіграв у своєму стилі - опинився в потрібний час, в потрібному місці - 1:0 на першій хвилині матчу.

Здавалося, хорвати затиснуть гостей на своїй половині, дотиснуть збентежену і втомлену оборону українців і заб'ють другий гол. Але команда Михайличенка поступово, але впевнено пересунула гру до центру поля і кілька разів змогла небезпечно виходити на ворота суперника. Намагався Андрій Шевченко, але м'яч до форварда "Мілана" доходив вкрай рідко. Нехитра атака нашої команди після закінчення перших десяти хвилин закінчилася переведенням м'яча на лівий фланг, де свіжий Руслан Ротань встиг і м'яч прийняти, і голову підняти, і вивірену передачу на Шевченка зробити. За звичаєм, Шева забиває тільки за збірну, що і зробив цього раху, підставивши голову під практично ідеальний навіс!

Команда Славена Біліча до такого розвитку подій, мабуть, готова не була. Все частіше і частіше помиляючись в центрі поля, хорвати на деякий час забули про атаку. Україна ж атакувати не сильно встигла, але все ж спромоглася здобути кілька небезпечних штрафних поблизу воріт Руньє. Ось тут і дався взнаки відсутність Олександра Алієва, удар якого міг би виявитися сюрпризом для Ведрана. Сергій Назаренко, який замінив Алієва не тільки на полі, але і в виконанні стандартів, частіше бив "в молоко" або в ноги обороні суперника.

Веселіше команди розпочали другий тайм. Україна продовжувала контролювати гру і логічним видався гол Олексія Гая, який, по суті, був непомітним під час всієї гри, діючи в основному на оборону в парі з Анатолієм Тимощуком. І хто знає, як би закінчився матч, якби не травми наших лідерів Шевченка і Тимощука.

Гол Гая після подачі Назаренка зі штрафного просто придушив хорватів, які довго не могли прийти до тями. Тут потрібно було і дотиснути "курців", але Євген Селезньов в атаці нічим особливим не запам'ятався, а Артем Мілевський намагався підтримувати атаку з глибини, але був геть "з'їдений" обороною Біліча. Очікуваний у старті Андрій Воронін на поле так і не з'явився.

Ближче до кінця гри хорвати почали нагнітати ситуацію біля воріт П´ятова, і черговий забіг в штрафний майданчик Луки Модрича закінчився ударом представника "Тоттенхема" в ноги Дмитра Чигринського, звідки м'яч вже влетів у сітку воріт. Прикрий гол і знову з рикошету. До фінального свистка на полі залишалася тільки одна команда. Тут були і небезпечні постріли Срна і Петрича, і мальований пенальті від капітана "Шахтаря", і штанги від того ж Модрмча і Петрича.

З іншого боку - 2:2 на виїзді, з урахуванням 0:0 вдома - не такий вже й поганий результат.

Олексій Михайличенко, головний тренер збірної України:

"Це був матч гідних один одного суперників, а на полі з першої і до останньої хвилини поєдинку точилася безкомпромісна боротьба, футболісти обох команд демонстрували величезне бажання перемогти. Звичайно, не обійшлося без помилок і непорозумінь, але в принципі гра була досить динамічною.

Що стосується нашої команди, то звичайно, шкода, що ми не зуміли до кінця гри витримати той темп, який був заданий у першому таймі. Ще більшою мірою доводиться шкодувати про те, що, повівши в рахунку, ми не зуміли використати завойований нами простір і довести до логічного завершення дуже хороші контратаки.

Потім ми пропустили, вважаю, досить нелогічний м'яч. Але в будь-якому випадку, це була наша помилку, за яку ми і розплатилися. Не можна не відзначити і те, що трохи розгубившись після цього голу, ми дозволили хорватам на емоціях, на підйомі провести кінцівку матчу більш агресивно, ніж ми.

На жаль, ми пропустили два дуже прикрих м'ячі. З іншого боку, це в якійсь мірі компенсується тією обставиною, що удача нам посміхалася в епізодах, коли м'яч двічі потрапляв у штангу наших воріт.

На завершення хотів би відзначити, що було дуже приємно спостерігати на полі команду в жовто-блакитній формі, яка билася, билася за свою країну, за своє ім'я, за своє обличчя. Я дуже вдячний всім хлопцям - і тим, хто був в резерві, і тим, хто був на полі. Тому що вони були однією командою. Це дуже важливо".

Славен Білич, головний тренер збірної Хорватії:

"Хотів би подякувати гравцям своєї команди за прекрасно проведений матч, а наших уболівальників - за таку ж прекрасну підтримку. З іншого боку, я не можу бути повністю задоволеним грою збірної Хорватії, тому що ми не зробили те, що запланували. Проте, я вдячний гравцям, оскільки все-таки половину матчу вони провели непогано. Мабуть, нам сьогодні не вистачило концентрації. А від щастя нас відділяло два сантиметри.

Якщо розділити гру на дві частини, то в першому таймі українська збірна була набагато жвавішою, небезпечнішою, цікавішою. І хоч з перших хвилин вдалося повести в рахунку, вже на 15-й хвилині ми на тренерській лаві задумалися про те, що ж нам робити далі. У центрі поля у нас утворилася свого роду дірка, і її треба було ліквідувати. Саме тому з перших хвилин другого тайму ми випустили на поле Вукоєвича і Леко. Ми спробували вирішити проблему за рахунок моторики, агресії.

У підсумку нам вдалося збалансувати нашу гру, і після перерви умови диктувала вже збірна Хорватії. Ми діяли набагато цікавіше, агресивніше і сильніше за суперника, але на жаль пропустили другий м'яч. Ну а найбільше розчарування звичайно ж від того, що ми втратили ряд прекрасних можливостей для того, щоб забити третій м'яч".

Відбір на Кубок світу-2010.

06.06.2009. 21:15. Загреб. Стадіон "Максимір". 32073 глядачів.

Хорватія - Україна - 2:2.

Голи: Петрич (2), Модріч (68) - Шевченко (13), Гай (54).

Хорватія: Руньє, Шимунич, Р.Ковач, Чорлука, Праньїч, Ракітич (Вукоєвич, 46), Петрич, Модрич, Срна, Джурич (Леко, 46), Олич (Манджукич, 60).

Запасні: Плетікоса, Дрпич, Калінич, Класнич.

Тренер: Славен Білич.

Україна: П'ятов, Мандзюк, Кучер, Тимощук (Русол, 87), Чигринський, Шевченко (Селезньов, 24), Гай, Ротань, Шевчук, Мілевський, Назаренко (Калиниченко, 76).

Запасні: Богуш, Воронін, Левченко, Ярмаш.

Тренер: Олексій Михайличенко.

Арбітр: Тер'є Хауге (Норвегія).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воронін на лавці, уболівальники в гніві: як збірна України не забила Хорватії в Харкові

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міф про Педерсена: як Україна не поїхала на Кубок світу - 1998

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Битва за Кубок світу: як Україна грала з Хорватією у плей-оф

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перша перемога: як збірна України обіграла вдома Хорватію у відборі на Євро-1996

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Матч-катастрофа: як збірна України зіграла на виїзді проти Хорватії у відборі на Євро-1996

×