Слово "жарко", яке часто вживають українці, є псевдоросіянізмом. Це слово є у старих словниках, воно українське.
Сучасний тлумачний словник теж його фіксує: ЖАРКО у значенні присудкового слова. Йдеться про високу температуру повітря, пояснює на своїй сторінці у Facebook філологиня Ольга Васильєва і наводить приклад.
"Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі. (Леся Українка)". А от те, що слова "спекотно" немає в старих словниках, натомість є "спечно", ви навряд чи знали. Звідки і коли взялося "спекотно", сказати важко. Але навіть у сучасних словниках подаються тільки прикметники: спекотний, спекотна, спекотне, спекотні, так само, як і спекотливий, спекотлива, спекотливе, спекотливі. А от "спекотливо" теж немає", - пише редакторка.
Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) російське "жарко" перекладає українською "гаряче, жарко" (не "спекотно").
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як з'явилось колоритне слово "тиць"
Словник Грінченка фіксує "жарко" і "спечно" (не "спекотно"): Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
І чергування приголосних к/ч цілком логічне, бо "спечно" - від "спека", а не від "спекота".
"Але я таки знайшла слово "спекотно" в одному словнику: ВТС (Великий тлумачний словник, 2005 р.). Воно теж хай собі живе, хоч і утворене від "спекоти". Отже, не біймося мови, вживаймо всі три слова: жарко, спечно, спекотно", - зазначила Ольга Васильєва.
Чи не щодня українці вживають слова, які невиправдано запозичені з російської мови.
Мовознавець Олександр Авраменко розповів, що словам "лєснічна площадка" і "замочна скважина" можна дібрати мелодійні українські відповідники.
Коментарі