Спекуляції навколо мови має припинити закон щодо національних меншин

Велика палата Конституційного суду України провела засідання щодо конституційності мовного закону. Голова суду Олександр Тупицький заявив, що до документу не має претензій, але є деякі питання пов'язані з національними меншинами. Та остаточне рішення установа не винесла. Про наслідки такої ситуації Gazeta.ua розповів співкоординатор громадської організації "Простір свободи" Тарас Шамайда.

"Думаю, що кожен, хто слухав, як формулює думки голова Конституційного суду, знає, що іноді доволі складно інтерпретувати його слова. Вважаю, що принципове значення мають саме рішення Конституційного суду, а не якісь суперечливі та обережно висловлені недомовки окремих його членів", - говорить він.

Закликає не робити поспішних висновків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голова КСУ розказав про проблемність мовного закону

"Припускаю, що голова суду швидше говорив про потребу ухвалення іншого закону - про мови корінних народів і національних меншин. Якщо це насправді так, то тут можна лише погодитись із ним. В законі про державну мову міститься доручення уряду впродовж 6 місяців внести проєкт такого закону – до січня 2020-го. Він зняв би напругу в суспільстві і обмежив можливості для спекуляцій. Закон про державну мову регулює питання лише свого основного предмету і це часто викликає певні непорозуміння.

Такі бачили і у висновку Венеціанської комісії, яка чомусь вирішила, що закон про державну мову повинен регулювати мови меншин. Він не призначений для цього, лише за незначними винятками. Тому безумовно закон про мови нацменшин треба ухвалити. Тупицький про це нагадує парламенту та уряду", - міркує громадський діяч.

Справа про конституційність мовного закону розглядається в Конституційному суді з липня. 3 і 4 листопада відбулися заплановані засідання.

"Загрози закону про державну мову немає. Чекаю на рішення, яке поставить крапку в усіх намаганнях промосковських сил атакувати його. Але коли воно з'явиться - невідомо", - додає Шамайда.

×