З нагоди Шевченківських днів у видавництві "Смолоскип" відбулася конференція "Українізація - це конкретні справи".
Організатори заходу - політик Олесь Доній та Всеукраїнський комітет захисту української мови - запросили громадські діячів з усієї України, які в той чи інший спосіб докладалися до відстоювання прав на послуговування українською мовою.
В ході конференції донеччанин Сергій Стуканов розповів про те, що в останні півроку сходом України розростаються україномовні клуби - коли люди в російськомовному середовищі приходять на присвячені різним темам зустрічі, щоб повправлятися в українській мові. Режисер Іван Канівець розказав про працю ентузіастів над документальною стрічкою "Українська революція". Другу її частину обіцяє завершити щонайпізніше до чергового Дня Незалежності.
"Намагаєюся досягти висвітлення історичних фактів об'єктивно, подавати історію такою, якою вона була, без вбивання в голову глядачів хибних стереотипів, як це часто робить російський кінематограф", - каже Канівець.
Представниця руху "Дріжджі" Анна Ющенко поділилася здобутками своєї спільноти. Участю її сортників та прихильних киян вдалося скласти й постійно оновлювати карти закладів харчування, в яких нехтують україномовними клієнтами і в яких навпаки - дослухались до зауважень і, наприклад, додали україномовні меню та вивіски.
Антін Мухарський, він же "професор антропології Орест Лютий" розповів, чому переспівує відомі російські мелодії, на зразок "Катюші", у власному українському перекладі з неабияким саркастичним підтекстом.
"В роботі над проектом "Лагідна українізація" збагнув, що найдієвішим впливом на коло російськомовних осіб, з якими часто доводиться говорити їхньою мовою, мовою матів, стає переклад російської попси, шансону на українську", - пояснює артист.
Через те деяку свою творчість автор став позначати словосполученням "Сувора українізація".
"Він говорить мовою окупантів про їхнє гівно, а сам ним не замазується", - визначив принцип Мухарського байкар Олександр Власюк, більше відомий як Сашко Лірник, який і сам переконаний, що іронія та гумор – найкраща зброя.
Позитивним досвідом поширення україномовного продукту поділилися Андрій Меаковський та Володимир Левчук. Ці хлопці займаються інтернет-проектом "Гуртом". Він створився як торрент-толока з обміну україномовними фільмами. З часом сервіс обріс іншими розділами. Тепер туди завантажують музику, книги, ігри, українізоване програмне забезпечення, а самим засновникам уже вдається назбирувати десятки тисяч гривень пожертв для професійного переозвучування світового кіно.
"Ми слідкуємо. Якщо бачимо, що якогось фільму не буде в українському прокаті або ж його готуються через три місяці показати в кінотеатрах російською - замовляємо і поширюємо свою українську версію", - пояснює Володимир Левчук. Наразі "гуртомівці" співпрацюють зі студією "Омікрон" і "Цікава ідея".
Павло Данильчук із Луцька просуває українське завдяки фестивалю "Бандерштат", який раніше був лише музичним, а зараз це "фестиваль справжнього українського духу", до якого залучаються літератори, лектори й інші люди, що живуть українською ідеєю.
"Фестивалі, як гриби стали виростати після помаранчевої революції. Особливо на Заході. Зараз уже інша тенденція. На тлі цього в середовищі організації "Національний Альянс" була ідея зробити фестиваль ідеологічно зорієнтований. У вересні 2007 ми зробили цей перший у Луцьку опен-ейр. Разом з нашим досвідом він ріс щороку", - розповідає організатор.
На початку це був просто фестиваль тяжкої музики, що ставив собі за мету - допомогти проявитися українським музикантам.
"З часом ми зрозуміли, що суто музичних фестивалів є дуже багато, треба робити щось інше - і зробили майданчик для спілкування патріотичних людей. Щоб почувати себе одним цілим. Було багато дискусій щодо назви. "Бандерштадт" багатьох вівдлякує, в першу чергу спонсорів, але нас це не змінювало, бо ж основна ідея і мета - популяризація ідей і людей, які змагалися у 20 столітті за волю України", - пояснює співзасновник "Бандерштату".
З 2009 року захід має гасло "Фестиваль справжнього українського духу". Втратила першість складова альтернативної важкої музики, з'явилися інші компоненти - літературна сцена, акустична сцена, відбулася військова історична реконструкція - відтворено визвольні бої.
"Ризикнули і зробили фестиваль безалкогольним. Критикували нас за те, що людям перевіряли речі, але вважаємо, що не гарно розповідати про бійців УПА ледь не дітям, у яких літрова пляшка пива в руках. Ми на це пішли і відсіяли багатьох людей, які є на всіх фестивалях, і які своєю поведінкою трошки їх погіршують. Ми цю основу не будемо міняти", - планує волинянин.
За словами Данильчука, ще одним ситом, яке добре дисциплінує, стало запровадження платного входу.
"2010 року, з приходом Януковича до влади, були спроби припинити наш фестиваль. В Київській області, здається, середовище автономних правих зробило подібний фест - запросили гурти, поставили сцену, а приїхала СБУ, "Беркуту" нагнали і фестиваль закрили. Нас так само попереджали силові структури. Але нам вдається працювати з міською владою. Ми ж стали візитною карткою Луцька. Працівники міськради з управління туризму проаналізували, що в Ґуґлі з десятків луцьких фестивалів вибиває лише про Бандерштат.
Завершила конференцію розповідь керівниці руху "Не будь байдужим!" Оксани Левкової. Цьогоріч товариство зосередилося на популяризації сучасної української літератури серед школярів, бо офіційна програма, на думку "небайдужих", часто діє на дітей із протилежним успіхом.
Також Оксана Левкова проанонсувала подію, що відбудеться вже цього тижня. У п'ятницю на очах у журналістів буде вручено щорічну премію "Гнилий кабак" - закладу харчування, який найбільше зневажає україномовних відвідувачів.
3 
1
Коментарі
43