Окупанти в Криму почали видавати газету українською мовою. Кримчани вважають, що це провокація

В окупованому Криму видали 1-й номер україномовної газети "Кримський вісник".

Підконтрольне окупантам Міністерство інформації повідомило, що ініціатором проєкту є провідник проросійської громадської організації "Українська громада Криму" Анастасія Гридчина. Газета виходитиме раз на квартал, передає "Радіо Свобода".

У липні Гридчина заявила про створення на півострові інформаційного агентства "Крим сьогодні". Воно об'єднує в собі портал "Переяславська рада 2.0" і щоквартальний журнал "Крим сьогодні". Ці ЗМІ користуються підтримкою російської влади. Незалежні українські медіа припинили виходити на півострові після 2014 року. На них тиснули окупанти.

"Газета друкується українською мовою і буде виходити в світ раз в квартал, адже українці Криму потребують регулярного україномовного ЗМІ, яке б публікувало ексклюзивні матеріали про все, що відбувається в Криму, в Росії і в світі рідною для українців мовою. Газета "Кримський вісник" - це зворотний зв'язок численних членів "Української громади Криму". Так, серед матеріалів "Кримського вісника" ви зможете знайти вірші кримського поета, члена нашої громади, дізнатися історію кримських українців, ознайомитися з тією дійсністю, в якій українці існують на півострові", - написала Гридчина у Facebook.

Представниця Українського культурного центру в Сімферополі Олена Попова почула про появу газети з новин.

"Тому прокоментувати вихід цієї газети мені складно. Я не тримала її в руках. Можу сказати, що з 2017 року ми намагалися випускати бюлетень "Кримський терен" - вийшло 12 номерів, і восени 2018-го все припинилося. Причина дуже проста: на нас почала тиснути російська прокуратура, пішли перевірки. Ми не вважали, що це невелике видання необхідно реєструвати, але місцева влада, що називається, вирішила нас організувати. Крім того, були проблеми і з фінансуванням, і з авторами. На жаль, ми не змогли знайти редактора, щоб професійно видавати "Кримський терен". Так чи інакше, такий бюлетень необхідний. Люди питали про нього і продовжують питати. У нас працював сайт, але через брак грошей ми не змогли його підтримувати. Можливо, ще знайдемо ресурси і відродимо хоча б його", - розповіла Олена Попова.

Попова вважає, що українцям в Криму потрібне власне видання.

"Причому воно повинно бути якимось чином зареєстровано. Інакше в будь-який момент його можуть закрити за порушення законів, почнуться претензії і так далі. Шкода, що у нас нічого не вийшло - може, у когось іншого вийде. Швидше за все, нове видання "Української громади Криму" покликане просто продемонструвати, що з національним питанням на півострові все добре, що не треба нікого захищати, що нічого не заборонено. Можливо, у газети буде своє коло читачів - представників офіційної української культури в Криму. Було б непогано, якби, крім цього ЗМІ, представники української спільноти на півострові - наприклад, з тієї ж кафедри української літератури в колишньому Таврійському університеті - теж щось зробили - альтернативне, не офіційне. До цього можна було б навіть приєднатися і підтримати", - каже Попова.

З 1992 по 1997 роки вже виходила газета "Кримський вісник". Її видавали в Красноперекопську за підтримки української суспільно-політичної організації та партії "Народний Рух України". Видавець Володимир Андрієвський каже, що друкувати газету було важко.

"Я чув про намір російської влади запустити україномовну газету в Криму ще пів року тому, але поняття не мав, що вона буде мати таку ж назву. Звичайно, я не претендую ні на які товарні знаки, тому що це було давно, і ситуація в той час була іншою. Наш "Кримський вісник" був незалежною громадсько-політичною газетою і видавався на кошти спочатку політичних організацій, а пізніше - фізичних і юридичних осіб. Це були роки важкої інфляції, і ми намагалися виживати. В основному все робилося на безкоштовній основі. Поширювався "Кримський вісник" через пошту і мережу Союздруку на півострові, і його також доставляли на материкову Україну і навіть за кордон. Так вийшло, що 1997 року у нас вже не вистачало ні сил, ні фінансів. Думаю, що в умовах нинішнього Криму існування подібного видання неможливо", - вказує Андрієвський.

З 1992 року в Криму видавали газету "Кримська світлиця". Після анексії, 2016-го редакцію відновили ​​на материковій частині України. Її очолив кримський громадський активіст Андрій Щекун. Він вважає україномовне видання в Криму провокацією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Постановка "Лісової пісні" Лесі Українки відбудеться кримськотатарською мовою - Сеітаблаєв

"Це буде чергова російська пропаганда, тільки українською мовою. Вони ненавидять все українське в Криму - і прапор, і церкву, але є рішення Міжнародного кримінального суду від 2017 року, яке визнало факти знищення україномовної освіти на півострові і тиску на кримських українців. За цим послідували ноти протесту на адресу Росії, міжнародний тиск на неї посилюється, і вона хоче показати, що ніби як захищає і видає україномовну газету. Але якщо проаналізувати, подивитися на тираж, то відразу стає ясно, що це лише спроба пустити пил в очі. З іншого боку, кримчани, які змушені були покинути півострів, самоорганізувалися на материку ще 2014 року і створили чимало інформаційних ресурсів, в основному в інтернеті. Багато з них існують дотепер", - каже Щекун.

В окупаційному Мінінформі Криму повідомили, що при підготовці матеріалів для першого випуску "Кримського вісника" колектив редакції звернувся до працівників Музею Лесі Українки та в Кримський етнографічний музей. На першій сторінці газети розмістили публікацію під назвою "Літопис української громади Криму: українські традиції, російське майбутнє".

×