Багатьом російськомовним для переходу на українську слід подолати психологічний бар'єр. Потрібен поштовх, почати говорити та не боятися помилятися. Для багатьох переломним моментом стала війна на Донбасі. Про це Gazeta.ua розповіла Ольга Дубчак, авторка книги "Чути українською. У світі звуків та букв".
"Сьогодні на Донбасі воюємо з ворогом, який говорить російською. Якщо раніше для відмежування від нього не було підстав, то тепер маємо. Це неабиякий поштовх користуватися українською. Усвідомлення небезпеки допомагає мобілізувати себе. Дивно, якщо цього хтось не розуміє, або йому замало такої причини", - говорить Ольга Дубчак.
Вона народилася в російськомовній родині в Києві. Навчалася на українській філології в педагогічному університеті. Але навіть середовище у вузі не змусило перейти на українську.
"Усі навколо говорили нею, але на мене це не впливало. Натомість поштовх дала Помаранчева революція. На Майдані панувала українська атмосфера, і мій одногрупник сказав: "Як нам не соромно, що російською говоримо". Це був переломний момент. Відтоді говорю лише українською", - згадує вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як уникнути поширених помилок української мови
Не потрібно боятися. Але й не слід недооцінювати такий вчинок і бути самовпевненим.
"Маю багато знайомих, які переходили з російської на українську. Їм було важко. Думали, що не зможуть легко висловлюватися, як російською. Але це не так. Існування психологічного бар'єра вважаю нормальним. Якщо російська рідна, то змінювати її на іншу - це важко. Водночас це цікаво. Як своєрідний виклик, квест, який при успішному проходженні, принесе величезне моральне задоволення. Не маю жодного прикладу, коли б людина, перейшовши на українську, відмовилася від неї й повернулася на російську", - каже Ольга Дубчак.
Для кращого володіння мовою рекомендує багато читати – це незамінний ресурс в опануванні мовою – рідною чи іншою.
"Певний ефект навіть дає читання постів у соцмережах. Але ніхто не може гарантувати, що там будуть написані грамотні тексти. Тому друковану продукцію ще ніхто не замінив і не замінить. Певний час вважалося, що вона виходить з ужитку і нікому не потрібна, не цікава. Але це не так. Щоб вчити мову і вправно нею володіти, треба багато читати. Лише друкована продукція проходить через багато етапів підготовки й на виході маємо якщо не взірцеву, то хоча б оптимальну продукцію для читання українською мовою. Той, хто пише в інтернеті, не має цензора, редактора і коректора. А це означає "пишу, як хочу", - додає авторка.
Освітня компанія Human провела конкурс "Українська мова важлива" серед учнів і студентів. Їм надіслали 398 робіт з усіх областей України. Були листи й із тимчасово окупованих територій Донбасу.
Найбільше учасників було у Львівській, Волинській, Житомирській областях і в Києві. Найменше творчих робіт подали з Дніпропетровської та Закарпатської області. Жодної роботи не було з тимчасово окупованої території Криму.
Вісім листів отримали з Донецької та дев'ять - з Луганської областей. Декілька робіт подали із зони ООС.
3 
1
Коментарі