Письменник Андрій Кокотюха припускає, що голосування за мовний закон провалять.
"Ніхто не пам'ятатиме, які були тарифи в Україні весною 2019 року. А законопроект про мову пам'ятатимуть. Цю красиву фразу сказав спікер Верховної Ради Андрій Парубій на засіданні погоджувального комітету. Законопроект розглядається від 28 лютого й проходить друге читання. Але навіть за наявності в проекті понад двох тисяч правок ним уже незадоволені в повному обсязі, незалежно від тих чи інших правок", - вважає він.
Він наводить приклад Лариси Ніцой, яка критикує другу редакцію за компромісність. Закон залишає простір для функціонування російської: щонайменше 10% телевізійного мовлення й до 50% - друкованої преси, газет і журналів. Коли йдеться про інтернет – ЗМІ, то передбачається українська версія сайту, якщо оригінальний контент створюється російською. Тож до перекладу будуть ставитися формально, застосовуючи Google.
"Критики законопроекту та захисники державної мови не мають на Верховну Раду жодного впливу. А вся критика й присікання до окремих пунктів та деталей можуть піти в гудок. Як і саме голосування за законопроект після узгодження всіх правок. Адже оптимізму Андрія Парубія протистоїть песимізм, точніше реалізм народного депутата Борислава Берези. Який на своїй сторінці у Facebook попередив: самого голосування може не відбутися. І не тому, що хтось із депутатів проти. Навпаки, за словами пана Берези, вряди-годи парламентарі з усіх сторін, що ворогують, та політичних груп готові після обговорення й суперечок досягнути компромісу й винести багатостраждальний мовний законопроект на голосування", - ділиться письменник, пише 112.
Вважає, що підтримку мовний закон має тільки на словах, перед журналістами й телекамерами. У день голосування за нього, депутати прогуляють засідання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що передбачає новий мовний закон
"Цей прогноз цілком реалістичний. Законопроект про мову справді, як каже Андрій Парубій, може запам'ятатися двотижневими безплідними дебатами, товченням води в ступі, демагогією і, як результат, провалом голосування. Причина в тому, що мовний законопроект – один із небагатьох, який не має лобістів у парламенті. Бо ані прямо, ані опосередковано не стосується нічого, що пов'язано з бізнесом або, як варіант, зі створенням контенту для ЗМІ задля впливу на електорат.
Згадка саме про електорат є доречною. Адже 2019-й рік минає під знаком одразу двох виборів – президентських і парламентських. Навіть у разі ухвалення закон навряд чи набуде чинності цьогоріч. Принаймні, медіа пропонується передбачити перехідний період до двох років. Отже, на час виборів мова преси й особливо – телебачення, яке має на електорат найбільший вплив, не зміниться. Жодна з політичних сил, як і президент, кого б не обрали в другому турі, не зможе записати будь-який ефект від мовного закону собі в актив. Краще, аби його підвісили: принаймні, в негатив це теж не піде. А якщо формування нового парламенту затягнеться за українською традицією до кінця року, законопроект нинішні парламентарі полегшено скинуть на наступників", - міркує Кококтюха.
Голова парламенту Андрій Парубій під час засідання погоджувальної ради висловив думку, що законопроект про мову, декомунізацію і церкву пам'ятатимуть навіть через 20 років.
"Повідомили гарну новину – вже немає жодного пам'ятника Леніна в Україні, перейменовані міста. Ніхто не буде пам'ятати через 10-20 років, які були тарифи в Україні цієї весни. Але речі, які ми ухвалюємо, – це речі фундаментального розвитку і майбутнього нашої держави. Так само, як було ухвалено декомунізацію, закон про освіту, про квоти, про церкву, так само буде ухвалено закон про українську мову", - сказав Парубій.
Коментарі